На виборах у Севастополі голосували птахи та гризуни
Так звані вибори в окупованому Росією Криму – не комедія, не водевіль і навіть не фарс. Це пародія. Можна було б сказати, зла пародія, зважаючи на те, що «русская весна» в Криму уже спричинила неміряно драм і трагедій. Та процес змагання за владні крісла учорашніх перефарбованих активістів українських партій супроводжувався таким ідіотизмом, що провокує лише судоми гомеричного реготу,пише Акула
Наприклад, голосувати можна було за російськими, українськими і радянськими (!) паспортами. Як останні могли до цього часу уціліти? Невже на дільниці досить було пред’явити сувенірну копію «совкового» документа? У додаткові списки можна було записатися прямо на дільниці, заносили практично зі слів. Спостерігачів не було з жодної країни, навіть із Росії. Зовнішня реклама кандидатів у «день тиші» навіть на дільницях не вважалася протизаконною, якщо була «стара». А якщо новонароджена, тобто почеплена за день до виборів – то вже порушення. Цікаво було б бачити, як члени виборчих комісій у будівельних люльках лазять на біг-борди і беруть їх матеріал на вуглецевий аналіз, щоб визначити вік агітаційного гасла.
Та найфантастичнішу мутку продемонструвала північно-західна околиця Севастополя Любимівка. Селище невелике, усі один одного знають. І раптом у списках виборців виникли незнайомці, котрих ніхто ні сном ні духом не бачив за вказаними адресами. Наприклад, громадяни Воробей та Ужас. Народ переполохався, кинувся рахувати своїх співмешканців, шукаючи лівих квартирантів, домовиків, привидів і коханців у шафах. І знайшов! Цілком реальних виборців на прізвища Горобець і Жах, котрих патріотичні севастопольці запопадливо русифікували. І Росія все ще радіє, що придбала такий скарб? Отаких фарисеїв, перевертнів, вовків у овечій шкурі? Адже стільки років паплюжили українську мову, стогнали під її гнітом, видушували під цю лавочку з Росії співчуття, сльози і гроші, клялися-божилися, що не можуть її вивчити – а самі тим часом знали!Адже переклад стопудово точний! Залік автоматом!
Але не всім. Отому севастопольцю, що переклав прізвище виборця Кажан як Летучая Мышь, треба не доучуватися, а похмелитися, бо йому в очах двоїться. Кажан – це одне слово, а в нього на виході звідкись узялося два. Тоді вже правильніше було б писати Бетмен…
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
