Politico | Бельгія. Коломойський про Порошенка: єдина відмінність між Порошенком і Януковичем – це хороша освіта, добре знання англійської і відсутність судимостей, все інше те ж саме.

У перші дні після арешту Корбана, деякі коментатори в українських ЗМІ повідомили, що олігарх Коломойський якимось чином намагається дистанціюватися від свого молодшого партнера. Це його позиція сьогодні. Корбан був "незалежним", каже Коломойський, і будь-хто, хто каже про те, що він – "його людина", виступає як "журналістська папуга". Твердження Коломойського про свою нейтральну позицію є неоднозначним. Зрештою, він погоджується з очевидним: арешт лідера УКРОПа пов’язаний не тільки з Корбаном. Порошенко завдав удару Коломойському; він зробив це тому, оскільки він був єдиним олігархом, який не захотів укласти угоду з президентом. Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Сергій Льовочкін, Дмитро Фірташ – ці та інші олігархи були саме там, де хотів цього президент. "Візьміть Фірташа у Відні", – говорить він. "Я бачив його пару раз в останні місяці, і він у жахливому стані, морально переможений, у ньому не залишолось духу боротьби. Єдине, про що він думає, це те, як уникнути екстрадиції в США". Інші олігархи вибрали шлях співпраці [...] Коломойський не став робити вигляд, що перебуває в рамках політичної коректності. Єдина відмінність між Порошенком і Януковичем, каже він, це "хороша освіта, добре знання англійської і відсутність судимостей". Все інше те ж саме: "Це та сама кров і плоть. Якщо Янукович був люмпен-диктатор, Порошенко – це освічений узурпатор, раб своєї абсолютної влади". http://www.politico.eu/article/star-wars-in-ukraine-poroshenko-vs-kolomo...

Financial Times | Великобританія. Українці досі чекають змін, обіцяних ним на Майдані

Опитування свідчать, що українці поки не готові вийти на протест, як два роки тому, але невдоволення роботою влади посилюється. Нещодавно у холодний дощовий день натовп зібрався на Майдані Незалежності в Києві, щоб відзначити два роки з дня початку протестів, які скинули український промосковський уряд. На зміну напрузі, яка панувала в ті дні в 2013 році, тепер прийшло розчарування. "Це сльози Небесної сотні", - говорить 38-річна Тетяна покладаючи квіти на місці розстріляних демонстрантів. "Що змінилося, якщо вони навіть не можуть покарати тих, хто стоїть за цими вбивствами? Війни з корупцією теж немає. Змін немає", - додає українка. Українці може і не готові повернутися на вулиці, як два роки тому. Але сьогодні опитування свідчать, що прозахідні лідери, яких вони привели до влади, не виконали обіцянки, дані демонстрантам. Вони не поклали край клептократії, не підвищили стандарти життя і не встановили верховенство закону. Про це на сторінках Financial Times пишуть Роман Олеарчик і Ніл Баклі, додаючи, що всі ці зміни були тісно пов'язані з історичною зміною курсу України в бік ЄС та виходу з-під домінування Москви. Завдяки російській військовій агресії цей вибір занадто дорого обійшовся українцям. Економіка країни скоротилася на 18%, а війна на Донбасі забрала життя понад 9 тисяч осіб. Тому під час святкування другої річниці Майдану люди були розлючені й розчарувані. Дехто в натовпі закликав повалити президента Петра Порошенка, як Януковича. Оглядачі зазначають, що українським військам вдалося стримувати агресора на Сході України, а чиновники змогли стабілізувати українську економіку. Тому увага громадськості зараз прикута до боротьби з корупцією та, перш за все, проти олігархів. Бізнес-клани та їхні союзники в політичних колах з допомогою бюрократії вже досить довго маніпулюють економікою і системою юстиції на свою користь. "Майже нічого не змінилося", - сказав Financial Times неназваний український бізнесмен з кола одного з олігархів. Під час розмови з журналістами він накреслив на аркуші паперу схематичну мережу "відкатів", хабарництва і здирництва, яка, за його словами, може принести до чотирьох мільярдів доларів на рік. "Досі функціонують приховані схеми, з яких “харчуються” головні олігархи, ніби паразити, в ганебному альянсі з вищими ешелонами уряду", - сказав співрозмовник видання. Оглядачі підкреслюють, що не всі звинувачення неназваного бізнесмена можна підтвердити. Але антикорупційні активісти і деякі чиновники погоджуються, що корупція глибоко вкоренилася. І програш у боротьбі проти неї може зруйнувати нинішню прозахідну коаліцію. Автори нагадують про недавній візит віце- президента США Джозефа Байдена до Києва, під час якого він застеріг український парламентарів та урядовців, що у них є "останній шанс", щоб виправити ситуацію і змінити Україну на краще. Оглядачі звертають увагу і на похвалу українській владі, яка звучить на Заході. Зокрема, незважаючи на війну в Донбасі, європейські чиновники відзначають збільшення прозорості державних фінансів, плани провести децентралізацію, реформування енергетичного ринку та реформу банківського сектора. Також український уряд пішов на необхідні, хоч і не популярні, заходи жорсткої економії, щоб отримали 40 мільярдів доларів міжнародної допомоги. Однак Київ не зміг встановити незалежну судову систему та органи, які б могли притягнути до відповідальності всіх порушників, не залежно від статусу та достатку. Критики вважають, що Порошенко і Яценюк не можуть реформувати систему правосуддя, оскільки вони теж збагатилися за рахунок відсутності верховенства закону. Обох зараз звинувачують у зв'язках з мережею бізнес- інтересів. В цей же час, голова СБУ Василь Грицак заявляв, що деякі олігархи намагаються посилити свою владу за допомогою дискредитації політичних лідерів країни. І, на його думку, це на руку Москві, яка змінила тактику у війні проти України після провалу "бліцкригу" у Донбасі. Тепер, на його думку, у Кремлі хочуть підірвати стабільність в Києві за допомогою корупції і роздробленості політичної еліти. В цей же час, відсутність реформ і боротьби з корупцією все більше посилює антиурядові настрої українців, серед яких є і ветерани війни на Сході України. 

Handelsblatt | Німеччина. Об'єднання економіки Баварії: продовження санкцій проти Росії – помилковий шлях

Європейський Союз має намір продовжити економічні санкції проти Росії. Я переконаний в тому, що це хибний шлях. Адже таким чином ЄС відмовляється від шансу справити позитивний вплив на процес мирного врегулювання. Швидше, нам зараз потрібен сигнал про зближення. Діалог між Європейським Союзом і Росією не повинен перериватися. Реалізація мінських угод повинна обговорюватися в ході регулярних зустрічей у форматі Україна — Росія — ЄС, на яких будуть роз'яснюватися питання подальшого економічного співробітництва. Продовження санкцій контрпродуктивно і перешкоджає мирному процесу. Сьогодні політична ситуація в світі така, що ми — більш ніж коли-небудь — переконуємося в тому, що Росія є важливим економічним і стратегічним партнером ЄС і США, коли мова заходить про подолання глобальних викликів. Саме в тому, що стосується загрози з боку «Ісламської держави» і громадянської війни в Сирії, яка почасти винна у виникненні міграційного кризи, Росія незамінна. Як представники баварської економіки ми завжди підкреслювали необхідність продовжувати переговори і наполягали на тому, що не можна допускати розриву історичних відносин з Росією. Досі введені Євросоюзом санкції ніяк не сприяли врегулюванню українського конфлікту. Зате погіршилися політичні відносини між Росією і ЄС, що призвело до «економічного роз'єднання» Європи і Росії. Це шкодить Росії так само, як країнам і регіонам Євросоюзу — і передусім Німеччині та Баварії. Досить одного погляду на цифри, щоб переконатися в тому, що обсяг зовнішньої торгівлі з Росією порівняно з минулим роком дуже сильно скоротився. З січня по вересень 2015 року обсяг експорту баварських компаній в Росії був нижче минулорічного показника на 36,4% — в 2014 році експорт скоротився на 13,2%. Аналогічна картина склалася на всій території Німеччини: за перші дев'ять місяців 2015 року експорт скоротився на 27,9%, а в минулому році ця цифра дорівнювала 18%. Російська економіка перебуває в рецесії в першу чергу через низькі ціни на нафту. Цьому також сприяли наслідки української кризи і високі процентні ставки. Девальвація рубля призводить до помітного подорожчання імпорту і кредитів в іноземній валюті. Подальше погіршення економічної ситуації в Росії в результаті продовження санкцій нікому не вигідне і не усуне політичну кризу. Безліч баварських компаній протягом десятиліть підтримують тісні дружні зв'язки з Росією. Саме це сприяє збереженню та розвитку політичних відносин. Тому зараз необхідно робити ставку на зближення і діалог між Німеччиною і Росією. Воля до цього є: такий чіткий сигнал, отриманий від наших російських партнерів під час недавнього візиту до Москви делегації під керівництвом міністра економіки Баварії Ільзе Айгнер. 

The Guardian | Великобританія. MВФ занепокоєний рішення Верховної Ради відхилити проект бюджету на 2015 рік

Відмова виплачувати борг Росії може стати на заваді подальшій реструктуризації кредитів України, попереджає британська Guardian. На думку експерта Capital Economics Вільяма Джексона, наслідки рішення, оголошеного напередодні прем'єр- міністром Арсенієм Яценюком, наразі передбачити важко. Згідно з нещодавнім рішенням МВФ, фонд має право продовжувати надавати допомогу країнам, що не спромоглися виплатити борг офіційним кредиторам, але тільки за умови, що країна-боржник продемонструє готовність вести переговори щодо вирішення проблеми. Але ймовірність успіхів у переговорах між Україною та Росією вкрай низька, вважає аналітик. "Зважаючи на це, а також на занепокоєння МВФ щодо відмови парламенту проголосувати за новий податковий кодекс та бюджет на 2016 рік, зростає ризик, що фінансовий порятунок країни буде тимчасово припинений", - цитує пана Джексона газета. Як нагадує Guardian, зміни до податкового кодексу є важливою умовою для отримання подальшої фінансової допомоги від МВФ для України. 

The Economist | Великобританія. Україна: досі на межі

Перемир'я на Донбасі триває, МВФ продовжує надавати Києву фінансову допомогу, а економіка навіть показує невеликий зріст - але чи можна сказати, що найгірше для України вже позаду? На думку тижневика Economist, незважаючи на окремі оптимістичні події, перспективи країни не можна назвати райдужними. Видання згадує про падіння гривні, скандали та сутички між політиками, а також про "геть непопулярний" уряд, розвал якого може призвести до повернення у владу проросійських сил. Втім серед позитивним змін журнал констатує певне оздоровлення економіки – завдяки реструктуризації боргів та деякому зниженню затрат. Водночас таке "затягування пасків" суттєво вплинуло на пересічних громадян, зазначає тижневик. "Чверть споживацьких та третина іпотечних кредитів не виплачуються. Реальні зарплати впали на 25% за рік, а високий рівень інфляції знецінив всі збереження", - пише видання. Воно додає, що повернутися до реального рівня доходів зразка 2013 року Україна зможе лише у 2022-му – і тільки за умови зростання у 5% щороку. До того ж, потрібні реформи, які впроваджуються із значними затримками. "Ця повільність засмучує українців та іноземців. Орієнтованим на реформи посадовцям це набридло, і вони у приватному порядку погрожують, що підуть у відставку. Хтось вже пішов. Незважаючи на деякі покращення, перед Україною і досі стоїть ризик довгої стагнації", - резюмує Economist.