Financial Times | Великобританія. Україна закликає Захід з обережністю ставитися до союзу з Росією в Сирії

Як пишуть кореспонденти The Financial Times Крістіан Олівер і Роман Олеарчик, високопоставлені київські чиновники бояться, що "поворот до Сирії" президента Росії Володимира Путіна змусить країни Заходу не помічати, що "з боку Москви продовжуються обстріли і напади у східноукраїнському Донбасі". Вони підкреслюють, що українські солдати гинуть щотижня, йдеться в статті. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ході прес-конференції в Брюсселі вітав продовження санкцій ЄС проти Росії, назвавши це рішення "дуже важливим". Він також попередив: "Відчуття, що Росія, розпочавши операцію в Сирії, йде на "розмін" по Донбасу, абсолютно оманливе. Думаю, росіяни добре вміють торгувати нестабільністю, як на фондовій біржі". Клімкін піддав рішучій критиці проект "Північний потік-2". За словами міністра, для України справа не тільки в тому, що на транзит вона втрачає значну суму грошей, - справа також у тому, що Путін навмисно підриває безпеку поставок в Центральну і Східну Європу, передає видання. Клімкін відкинув заяви представників російської влади про те, що регулярні підрозділи російської армії не беруть участі в бойових діях в Україні: "В кожному підрозділі нелегалів або найманців завжди є російський кадровий офіцер". Василь Грицак, в цьому році призначений головою Служби безпеки України, сказав в інтерв'ю The Financial Times: "Путін змінив тактику після того, як його бліцкриг на сході України провалився... Путін робить все можливе для того, щоб привернути увагу до конфлікту в Сирії і відвернути його від України". "Розігруючи сирійську карту, Путін знову виявляється за столом переговорів з провідними світовими політиками, - продовжив Грицак. - В той же час продовжуються спроби дестабілізації нашої країни зсередини, в тому числі за допомогою регулярних обстрілів наших позицій на сході і терактів, скоєних далеко від лінії фронту - навіть в Києві". За словами глави СБУ, інтенсивність боїв на східному фронті знизилася, проте Москва стала "більше застосовувати тактику партизанської війни". За останні два роки було підірвано декілька інфраструктурних об'єктів, таких як залізничні шляхи "і навіть склад, на якому волонтери збирали одяг для українських солдатів", пишуть кореспонденти. Крім того, він скаржиться, що проросійські сепаратисти не дозволяють українським ремонтникам лагодити лінії подачі електроенергії і водопроводи, незважаючи на початок зими. 

The Washington Post | США. ЄС продовжив санкції проти Росії на тлі загострення розбіжностей

Євросоюз у понеділок продовжив санкції проти Росії на півроку, досягнувши одностайної згоди всіх 28 країн- членів блоку, незважаючи на загострення суперечок щодо того, як довго слід чинити тиск на важливого торговельного партнера через те, що той анексував Крим і брав участь в сепаратистській війні в Україні. Це рішення — попереднє схвалене минулого тижня лідерами країн ЄС і вступає в силу з вівторка — продовжує до наступного року докладний перелік економічних заходів щодо Росії. Разом з санкціями, введеними США, ці заходи стали однією з причин спаду російської економіки. Однак на тлі зростаючого невдоволення деяких європейських країн у зв'язку з санкціями, майбутнє обмежувальних заходів (після закінчення цього нового терміну) залишається неясним. Рішення про продовження санкцій було прийнято під кінець року, який став непростим для ЄС, якому довелося зіткнутися з такими проблемами, як теракти в Парижі, події в Греції, і наплив біженців. Навряд чи ці проблеми будуть вирішені наступного року, тому залишається відкритим питання про те, чи збережуть європейські країни колишню єдність в питанні санкцій. Обмежувальні заходи були введені після анексії Росією українського півострова Крим у березні 2014 року. Санкції були посилені після того, як в липні 2014 року сепаратисти на сході України за допомогою російських вогневих засобів збили малайзійський пасажирський літак, що виконував рейс з Амстердама в Куала-Лумпур, в результаті чого загинули 298 чоловік, що знаходилися на борту. США і Євросоюз пов'язують скасування санкцій з виконанням мирної угоди, досягнутої в білоруській столиці Мінську, в рамках якої Києву повинен бути забезпечений повний контроль над українською ділянкою кордону з Росією — чого поки зроблено не було. «Оскільки мінські угоди не будуть повністю реалізовані до 31 грудня 2015 року, санкції продовжені, в той час як Рада ЄС продовжить відстежувати хід реалізації угод», — було сказано в понеділок в заяві Європейської ради. Тепер санкції залишаться в силі до кінця липня. Але в зв'язку з санкційної війною в деяких країнах ЄС наростає втома і роздратування — в тому числі в Італії і Франції, у яких вже давно склалися торговельні зв'язки з Росією в енергетичному секторі. Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці минулого тижня відкладав продовження санкцій до тих пір, поки не заявив канцлеру Німеччини Ангелі Меркель безпосередньо про те, що вони, на його думку, є політикою подвійних стандартів. Німеччина і Росія в цьому році заявили про плани з будівництва газопроводу між двома країнами по дну Балтійського моря — в обхід країн Східної Європи. Ренці висловив невдоволення тим, що Меркель чинить тиск на країни ЄС, домагаючись їх згоди з питання санкцій, незважаючи на те, що Німеччина бере участь у проектах, що суперечать дійсному змісту цих заходів, а то і букві закону. Італію, зокрема, дратує те, що новий російсько-німецький проект, відомий як «Північний потік-2», був узгоджений після скасування будівництва іншого газопроводу — «Південного потоку», яке повинно було здійснюватися спільно з італійською енергетичною компанією Eni. Болгарія, яка також була готова отримувати прибуток від «Південного потоку», теж висловила своє невдоволення санкціями. «У нас з Ангелою Меркель думки щодо багатьох пакетів документів дещо відрізняються. По-перше, Північний потік. Оскільки я вважаю дивним, відмовивитись лише рік тому від проекту Південний потік, погодитися будувати Північний потік», — заявив Ренці минулого тижня після зустрічі лідерів ЄС. За його словами, Німеччина «вперше» виявилася не у більшості при обговоренні питання санкцій за закритими дверима. Меркель спробувала звести нанівець роль цих протиріч, а також політичний підтекст російсько-німецького енергетичного проекту. «Це в першу чергу комерційна пропозиція, — прокоментувала Меркель проект Північний потік-2, виступаючи перед журналістами після наради Євросоюзу. — Італія хотіла б брати участь у проекті Південний потік, і це абсолютно ясно. Болгарія також виступила з запереченнями». Опинившись у скрутній ситуації у зв'язку з напливом біженців, що рятуються від конфлікту в Сирії, європейські лідери прагнуть перетворити Москву на партнера по сирійському питанню, після того як у вересні Росія почала бомбити позиції повстанців і збройних угруповань. За словами дипломатів, деякі лідери намагаються пов'язати прогрес в Сирії з відміною українських санкцій, проти чого Сполучені Штати категорично заперечують. Санкції викликали невдоволення президента Росії Володимира Путіна, який заявив у неділю, що Європа просто діє як придаток США. Європа «не проводить самостійної зовнішньої політики. Взагалі. Вона від неї, по суті, відмовилася», - сказав він в ході інтерв'ю для документального фільму, показаного в неділю на державному телеканалі «Росія-1». Російська економіка слабшає під впливом болючих ударів, які завдають їй одночасно падаючі ціни на нафту і санкції. Стрімко зростаюча інфляція вдарила по кишенях простих росіян, викликаючи невдоволення з приводу того курсу, яким слідує країна. Щоправда, популярність Путіна залишається високою: за даними останнього опитування громадської думки, проведеного незалежним «Левада-центром», 85% населення ставляться до нього позитивно. 

Frakfurter Rundschau | Німеччина. Санкції працюють

 Російська економіка перебуває у великій кризі за час правління Володимира Путіна. Державні резерви вичерпуються. Коли США та ЄС навесні і влітку 2014 року ввели санкції у відповідь на приховане вторгнення Росії в Україну, російські політики і боси від економіки гордовито заявляли, що введення Заходом заборон на в'їзд і заморожування рахунків — честь для них. А Володимир Путін говорив про те, що санкції, як правило, володіють ефектом бумеранга. Окрім введення санкцій проти олігархів з економічної галузі та ключових політичних фігур в Росії, а також керівників українських сепаратистів, ЄС і США у 2014 році склали список техніки подвійного призначення, що заборонений до експорту. Введена заборона на експорт устаткування і послуг, необхідних для глибоководних бурінь або бурінь в Арктиці. Також був практично повністю заблокований доступ до західних ринків капіталу для таких державних кредитних інститутів, як Ощадбанк, ВТБ, Зовнішекономбанк, Газпром і Россельхозбанк, для різних сировинних і оборонних концернів. Крім того, введені й торговельні та інвестиційні обмеження щодо Криму. Росія була демонстративно виключена з «Великої вісімки». З осені 2014 року московські дипломати намагаються здобути прихильникість у Греції, Італії та Німеччині. Міністр закордонних справ Сергій Лавров нещодавно зазначив, що американці активно їздять по європейських столицях, щоб продавити продовження європейських санкцій. Багато спостерігачів припускають, що військова інтервенція Росії в Сирії, яку Кремль підносить як кампанію проти «Ісламської держави», перш за все, спрямована на зміну позиції Заходу і скасування санкцій. http://www.fr-online.de/home/1472778,1472778.html

Deutsche Welle | Німеччина Переговори з Росією щодо ЗВТ Україна-ЄС провалились

Для пошуку практичного рішення не вистачало "достатньої гнучкості" від російської сторони, пояснила єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом. Угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною набуде чинності з 1 січня 2016 року проти волі Росії. Переговори з Москвою, які тривали протягом півтора років, не принесли жодних результатів, заявила єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом в понеділок, 21 грудня, у Брюсселі. "Ми були дуже близькі до того, щоб знайти деякі практичні рішення, і я думаю, якби була воля, ми були б в змозі зробити це", - цитує Мальмстрьом агенція dpa після її зустрічі з міністром економічного розвитку Росії Олексієм Улюкаєвим та главою МЗС України Павлом Клімкіним. Тим не менш, за словами єврокомісарки, не було "достатньої гнучкості" від російської сторони, щоб зробити це. Мальмстрьом пояснила, що 18 місяців пройшли в широких дискусіях, спрямованих на те, щоб врегулювати російську стурбованість. "Ми були готові докласти зусиль, необхідних для досягнення загального розуміння. Тому я була глибоко здивована указом президента Путіна від 16 грудня 2015 року, що призупиняє усі зобов'язання Росії щодо України в рамках ЗВТ СНД. Цей захід йде врозріз з мандатом, духом та метою цих перемовин", - зазначила Мальмстрьом. У заяві Єврокомісії, опублікованій на її сайті після завершення останнього раунду трьохсторонніх міністерських перемовин ЄС-РФ-Україна, йдеться, що Єврокомісія запропонувала продовжити консультації після 1 січня 2016 року за умови, що РФ підтвердить свої зобов'язання щодо України по ЗВТ СНД. Між тим міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що проведення подальших переговорів немає сенсу. "Ми не бачимо підстав продовжувати міністерські переговори. Що стосується експертних консультацій, питання наразі відкрите", - заявив Клімкін. Як відомо, прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав постанову про запровадження щодо України контрсанкцій з початку 2016 року. "З 1 січня 2016 року на Україну поширюватимуться відповідні економічні заходи у зв'язку з її приєднанням до антиросійських санкцій Євросоюзу та США". Водночас Медведєв наголосив, що санкції будуть запроваджені, оскільки з Росією не було погоджено умови угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Rzeczpospolita | Польща Команда з Грузії хоче здобути Київ

Польський часопис Rzeczpospolita опублікував матеріал «Команда з Грузії хоче здобути Київ», у підзаголовку якого мовиться про те, «після випадку на засіданні Ради реформ у Києві, ніхто не має сумнівів, що команда Саакашвілі цілить достатньо високо». Далі польське видання пише, що тиждень українські мас-медіа живуть чотирихвилинним відеозаписом суперечки між українськими урядовцями, який облетів увесь світ. Все почалося з того, на думку часопису, що Міхеїл Саакашвілі вчергове звинуватив прем’єра та деяких його підлеглих у корупційних зв’язках з олігархами. Політолог Володимир Фесенко повідомив польському виданню, що цей конфлікт зростав впродовж останніх кількох місяців. І, зрештою, за словами Фесенка, вибухнув. Але, за даними українського політолога, все вказує на те, що команда колишнього президента Грузії готується до владних повноважень в Україні. Далі Rzeczpospolita зазначає, що в Україну Саакашвілі прибув не сам. Він оточив себе своїми колишніми помічниками, які отримали важливі посади в українському істеблішменті. Зокрема, згадуються перший заступник міністра внутрішніх справ України Ека Згуладзе і заступник генпрокурора України Давід Сакварелідзе, а також голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе і директор українського Антикорупційного бюро Гізо Углава. Часопис нагадує, що ще на початку листопада, у розмові з кореспондентом брюсельського тижневика Politico, Саакашвілі підтвердив, що готовий очолити уряд України. Проблема полягала лише у тому, що Яценюк після відставки залишив би урядову коаліцію, що призвело б до дестабілізації ситуації в Україні. Втім, як пише польська газета, процесові реформ в Україні не допомогла навіть присутність іноземців в уряді, яких запросили працювати в Україні. Принагідно згадуються литовець Айварас Абромавічус та Наталія Яресько, донька українських емігрантів з Америки. Ці фахівці, як додає видання, мають великі знання і компетенцію, коли йдеться про міжнародну співпрацю, але вони не мають поняття про те, як функціонує українська бюрократична і корупційна система. На цьому наголошує у матеріалі польського чаопису український економіст Олександр Охріменко. Офіційна зарплатня українського міністра становить 300 доларів США, решту, за словами видання, доплачують олігархи. Тим часом, як завершує Rzeczpospolita, президент Порошенко намагається залагодити ситуацію, закликаючи всі сторони конфлікту не брати участі у подібних виставах. Проте усе вказує на те, що, на думку польського видання, вистава тільки розпочинається. 

Deutsche Welle | Німеччина Конфлікт на сході України: Мінськ-2 на межі провалу?

Військова операція РФ в Сирії відсунула конфлікт в Україні на другий план. При цьому мінські домовленості можуть бути зірвані. У 2016 році очікується нова ескалація конфлікту. Десять місяців надія, про яку говорила Меркель, схоже, може згаснути. З 13-ти пунктів «Мінська-2» повністю виконаний тільки останній - про інтенсифікацію діяльності тристоронньої контактної групи, в складі якої представники України, Росії та ОБСЄ, а також робочих груп. Обидві сторони явно утримувалися від великих наступальних операцій, але майже повне припинення вогню відбулося лише у вересні і протрималася близько двох місяців. З листопада обстріли знову посилилися, у чому обидві сторони звинувачують один одного. Західні експерти по Україні, зокрема німецький публіцист Вінфрід Шнайдер-Детерс , вважають, що мінські угоди "повільно вмирають". Він зазначив, що це відбувається на тлі російської військової операції в Сирії, до якої прикута увага Заходу. Причиною провалу Мінська-2 у розмові з DW експерт називає те, що угоди "були із самого початку нереалістичними". Але він не вважає, що підписання мінських угод помилкою, оскільки вони запобігли ще більшому кровопролиттю. Шнайдер-Детерс не вірить у те, що Верховна Рада остаточно проголосує за зміни до Конституції України, а сепаратистська частина Донбасу почне повільне повернення до складу України. Його прогноз - заморожений конфлікт і створення "російського анклаву" на сході України, який не буде анексованим як Крим, але буде ізольованим від решти України.