Комунікація брендів під час війни: обережно з рекламним контентом

Час від часу соцмережі вибухають гнівними постами щодо недоречної комунікації та реклами під час війни. Журба починається вже тоді, коли і продукт гарний і шанси на успіх мав непогані, та одне недоречно сказане слово чи картинка, зводять нанівець усі його принади. Дійсно, комунікація у цей складний час уже сама по собі – виклик, а вдала комунікація – подвійне випробування. Так, іноді краще зважити, додатково продумати ідею і... не запустити меседж, ніж натрапити на хейт, щоб згодом намагатися налагодити стосунки з аудиторією. Проте продажі самі себе не піднімуть, тож говорити потрібно, але як? Що українці готові сприймати спокійно, що потребує виваженого підходу, а що може викликати обурення користувачів і з чим брендам варто бути обережними, розповіла Mindзасновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк. Основою до наведених висновків стало відповідне дослідження компанії.

В умовах війни споживачі переживають глибокі зміни у своєму світогляді та сприйнятті інформації. Ця нова реальність перекреслила старі пріоритети й стимулює до переосмислення цінностей. Реклама, яка є одним з основних засобів комунікації брендів, також не уникнула цих змін. Ми вирішили дізнатися, як споживачі зараз окреслюють червоні лінії у комунікаціях брендів, що сприймається позитивно, а що може бути травматичним для аудиторії, та розібратися, які емоції викликають різні контексти в новій українській реальності.

Для цього ми у Gradus Research зробили спеціальне дослідження, передивилися понад 500 найбільших рекламних кампаній брендів від початку війни, протестували їх більш ніж із 5000 українських споживачів і створили нові актуальні рекламні бенчмарки, здатні допомогти брендам створювати ефективну рекламу й не потрапляти в репутаційні кризи.

Очевидно, що війна стала постійною складовою нашого життя, і це підтверджують проведені дослідження серед пересічних українців, бізнесових чи професійних спільнот. Горизонт очікувань щодо завершення активних бойових дій змістився за обрій майбутнього у всіх груп населення. Там, де раніше люди думали про війну як про щось, що триватиме «два-три тижні» або «максимум рік», зараз частіше звучить прогноз «до кінця 2024 року», що в умовах високої турбулентності означає, що люди планують своє життя в умовах війни. Це важливий зсув, який впливає на наше ставлення до всіх аспектів реальності.

Отже, які висновки про сприйняття аудиторіями шести найбільш розповсюджених контекстів у рекламі ми зробили? На основі отриманих даних аналітики класифікували їх на три категорії: доречні, прийнятні та небезпечні для комунікації.

Читайте також: Публікувати чи утриматись: яким має бути фото- і відео контент публічних осіб під час війни

Сім’я і волонтерство – безпечна зона в комунікаціях

Комунікація під час війни: бізнес має обережно обирати сюжети для рекламних фото

Як пересічні споживачі сприймають зображення сім'ї та волонтерства? Ці дві теми викликають найсильніші позитивні емоції. Споживачі раді бачити зображення сімей, вони розуміють, що сім'я є важливою частиною життя і відчувають підтримку та зв'язок із нею. Спостереження за щасливими сім'ями викликає в них почуття спокою. Ці емоції допомагають знайти стабільність і впевненість у період кризи.

Волонтерство – це позитивний і водночас активний контекст. Волонтерські дії передають почуття спільноти, взаємної підтримки та соціальної відповідальності, що захоплює споживачів і, на їхню думку, вирізняється поміж інших контекстів.

Згадування брендами благодійності та ЗСУ вирізняється і захоплює

Комунікація під час війни: бізнес має обережно обирати сюжети для рекламних фото

Контент, пов'язаний із благодійністю, викликає емоційну реакцію, і вона, як правило, подібна до тієї, що викликана контекстом волонтерства.

Щодо використання в рекламних повідомленнях воєнних тем, варто зазначити, що всі вони станом на зараз є емоційно напруженими. На середині другого року війни люди втомилися від цього контексту, їм вистачає новин і того, що відбувається в їхньому власному житті. Тож до демонстрації цього контексту в своїй комунікації зі споживачами брендам треба бути обережними.

Святкування, жарти, гумор – чи варто брендам заходити на цю територію?

Комунікація під час війни: бізнес має обережно обирати сюжети для рекламних фото

Зображення жартів і святкувань відносимо до найменш доречних для використання у рекламі під час війни. Адже гумор/жарти визнані доречними лише 58% респондентів (у порівняння, наприклад, з 88% в оцінках доречності згадування у рекламних комунікаціях сім'ї).

Однак, незважаючи на те, що ці категорії є найменш безпечними для використання в рекламі, варто зазначити, що вони все ж мають високий позитивний заряд. Жарти виділяються серед іншої комунікації як цікаві та захопливі, загалом створюючи активно-позитивний контекст. Зображення святкування, навпаки, має пасивно-позитивний характер, буває приємним і м'яким. Попри це такі теми все ж є «тонким льодом», і брендам варто бути з ними обережними.

Але головна емоція, на яку є великий попит, – це почуття радості. Радість може бути викликана різними факторами й не обов'язково пов'язана зі святкуванням або жартами. Вона може народжуватися через благодійність, підтримку ЗСУ, зображення родини та інші позитивні дії. Нині люди зазвичай збирають радість по краплинах, тому бренди мають реальну можливість доставляти цю емоцію своїм споживачам, підтримуючи їх.

Саме ця емоція допомагає людям рухатися вперед і проживати повсякденне життя, обтяжене війною.

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Аудиторія дослідження: загальна аудиторія (5000 респондентів) – чоловіки та жінки віком 18–60 років, що проживають у містах із населенням понад 50 000 (вибірка відображає структуру цільової групи за віком, статтю, макрорегіонами та розміром населеного пункту, окрім тимчасово окупованих територій і територій, на яких ведуться бойові дії); аудиторія СМО – 83 експерти. Опитування проводилося з 29 травня до 12 червня 2023 року серед загальної аудиторії та з 15 до 20 червня 2023 року серед аудиторії СМО.

Источник: 
PRпортал