Найбідніші готові голосувати за Тимошенко
Такої кризи політикуму в нас не спостерігали ніколи. Майже на всіх виборах були два лідери, до того ж із хорошими відсотками підтримки — приблизно 25 у першому турі. Зараз лідер має не більше 10 процентів, то як це назвати? — каже соціолог 66-річна Ірина Бекешкіна виданню "Тиждень.юа".
— Коли серед політиків немає явних лідерів, тоді зростає популізм (політика, що звертається до надій, страхів, незадоволення життям і ґрунтується на протиставленні інтересів населення й еліти. — ГПУ). Він особливо небезпечний у бідних країнах, — продовжує Ірина Бекешкіна.
— Раніше Україна чітко ділилася на дві частини. Грубо кажучи, за геополітичним вектором — орієнтація на Захід чи Росію. Зараз це частково зберігається щодо деяких кандидатів. Водночас Порошенко й Тимошенко мають певну підтримку і на заході, і на сході. А чим же вони відрізняються? Відносна більшість найбідніших, кому доводиться економити на харчуванні, готові проголосувати за Тимошенко. І навпаки, більшість порівняно благополучних — за Порошенка.
Стосовно Петра Олексійовича вирішальне значення матиме ситуація в суспільстві. Якщо вирішуватимуться важливі для громадян питання, люди подумають — хай уже буде, аби не гірше. Інакше він програє.
Настрої людей не відрізнялися б від показників 2013-го, якби опитування проводили також в окупованих Криму і частині Донбасу?
— Відрізнялися б. Адже найбільші зміни сталися саме на півдні та сході країни. У Донецькій і Луганській областях раніше була повна монополія Партії регіонів — 80 відсотків — і трохи комуністів. Нині вони мають більшість, але монополії немає. Там у місцевих радах і "БПП", і "Батьківщина", і Радикальна партія, й інші. І рейтинги наступних виборів теж свідчать про різноманіття вибору.
Зруйновано моноліт і в зовнішньополітичних орієнтаціях. Східний вектор просто обвалився. Не дуже зросла кількість прихильників євроінтеграції, але підтримка союзу з Росією різко впала. Орієнтовані раніше на Москву люди кажуть, що нікуди нам не треба приєднуватися.
Щодо НАТО — так, більшість противників членства саме на Донбасі. Але 2013 року членство в Північноатлантичному альянсі тут підтримували 0,3 відсотка. Це одна особа з 283. Зараз таких — 20 відсотків. Колись у нас по всій країні стільки було. Звісно, йдеться про підконтрольну Україні частину. Але коли решта територій повернуться до держави, то й там настануть зміни.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
