"Беги Сеня, беги!", або битва компроматів
Кількамісячний тролінг генеральної прокуратури та Шокіна персонально, а опосередковано і Порошенка, з боку когорти «грантоїдів» у парламенті та змонолітизованого тими самими дармовими грантами так званого «громадянського суспільства» (нехай навіть у погоні – щоправда невдалій - за зручним для цих грантожерів антикорупційним прокурором) здається починає давати плоди.
Схоже, що Шокін дозрів до того, аби діяти максимально жорстко – саме так, як вимагає чи не все суспільство та західні партнери. І очевидно отримав на те підтримку Гаранта. А саме, як процитувала Байдена нардепка Заліщук: головним людям у країні набридло гратися в піддавки. Тим більше коли принципові лінії оборони втрачено і прізвища названо. Всі пішли вабанк.
Особливо після візиту Байдена, який не підтримав публічно Яценюка, натомість отримав порцію інформації від Саакашвілі та The Times щодо причетності того самого прем'єра Арсенія до розкрадання прибутку Одеського припортового заводу за корупційною схемою на суму $90 мільйонів на рік та втрати українського бюджету на суму не менше 5 мільярдів доларів від дії корупційних схем Ахметова, Коломойського, Мартиненка, Іванчука, і безпосередньо відповідального за це Яценюка.
Доказом серйозності намірів генпрокурора є спільний допит генпрокуратурою та правоохоронцями Чехії Мартиненка – за словами його ж бізнес-партнера Жванії - «гаманця» Яценюка. А також звернення Саакашвілі до Антикорупційного бюро з проханням перевірити його інформацію щодо кришування корупції в Кабміні. Це як мінімум - з одного боку.
А з іншого стану – намагання Яценюка за будь-яку ціну зберегти крісло та потоки. Навіть торпедуючи президентську вертикаль. Як доказ - процитовані тези Яценюка на зустрічі з фракцією «Народного фронту» ніби-то озвучені Байденом Порошенкові - що Шокін має піти з посади генпрокурора, а Рада має проголосувати за податкову реформу у версії Мінфіну і проект державного бюджету до кінця року – інакше Україні не бачити грошей. Ну а Яценюкові, звісно, прем'єрства. А Верховній Раді – забути про дієздатну коаліцію. Яценюку та його рейтингу наразі втрачати вже нема чого, на відміну від Петра Олексійовича. А до всього цього – ще й заяви Наливайченка, Лещенка енд компані щодо Кононенка, Ложкіна і т.д.
Одним словом – битва компроматів більше схожа на клінч, при цьому човен впевнено йде на дно. Байден навіть заговорив про останній шанс врятувати Україну і вкрай обмежений час на цю процедуру – путлєр вже відчуває своїм кривавим нюхом третій майдан і крах неньки – як записано у фсб-ешних методичках.
Тож комусь в українському владному Олімпі треба зробити хід першому аби не програти партію. Очевидно до такого ходу готові в АП. Невже "перший пішов"?
За деякою інформацією, якщо в п'ятницю Шокін прийде до парламенту на звіт Уряду – то нам необхідно запасатися попкорном і дивитися, як звично будуть розбігатися та бліднути деякі депутати. А за ними можливо й міністри, а можливо і сам прем'єр… І не треба навіть лихопомні подання та процедури по зняттю недоторканості. Депутатам до цього вже не звикати, а для урядовців такі шоу у стінах Верховної Ради будуть без сумніву вновину.
І як не згадати у цьому контексті останні серії 95-го квартального «Слуги народу» - а саме епізоду арешту кіношного прем'єра прямо на засіданні кіношного шоу. Чи не пророчий фільм бува?
Юрій Лісничий
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
