Дефолт і тарифи: Навіщо Коломойському "дружба" з Тимошенко
За останні дні трапилося кілька подій, які можуть мати грандіозний вплив на всіх громадян. Так, у четвер у ток-шоу на каналі "1+1" лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко отримала ефірний час у теплій (для Зеленського і неї) інформаційній ванній. Під час цього дійства Юлія Володимирівна передала главі АП Андрію Богдану свої проекти тарифних указів, якими, за її словами, "маємо можливість поправити ситуацію за декілька днів". Перший – припинення дії двох постанов Кабміну, після чого, каже Тимошенко, ми автоматично повертаємося до ціни 4,5 грн за кубометр газу. Другий – заповнення президентом вакансій в НКРЕКП. І третій - проект закону про передачу газу українського видобутку для споживання бюджетної сфери та на потреби населення. Він вже внесений до ВР.
Соціальний популізм завжди був для лідерки "Батьківщини" рятівною соломинкою, тому піар на "плюсах" дехто витлумачив як передвиборчий хід Тимошенко, мовляв, тепер зможе критикувати Зеленського за повільність у вирішенні питання зменшення ціни на газ. Дійсно, таку нагоду вона матиме, але, судячи з поведінки Тимошенко, вона так хоче отримати прем’єрську посаду після виборів, що "Батьківщина" балотуватиметься не на критиці нової владної команди, а на тезі про готовність підставити плече, стати меншим політичним партнером "Слуги народу". Якщо ця технологія спрацює, тобто, "Батьківщина" переконає свій електорат, звиклий до того, що Юля завжди в опозиції, у протилежному – тепер вона йтиме виключно на позитивних до влади гаслах, тоді ця політсила цілком здатна заслужити право увійти в коаліцію зі "Слугою народу".
На добір за лояльністю до Зеленського прямо натякнув й Ігор Коломойський в інтерв’ю "Українські правді": для "Батьківщини" і навіть для партії Ляшка на "1+1" готові зменшити ціни на політичну рекламу. Тимошенко вже отримала багато ефірного часу на телеканалі Коломойського, матиме вона його і далі. Як сказав Ігор Валерійович, "ми з Тимошенко друзі, будемо їй допомагати".
Утім, повернемося до тарифних пропозицій Зеленському. У нього не кинулися відразу виконувати поради Юлії Володимирівни, бо якби президент підписався під ними, то взяв би на себе ту відповідальність, яку мають нести уряд і парламент. А це йому абсолютно ні до чого. Він і так входить у президентство цілою низкою вкрай сумнівних кроків, але сумнівні економічні кроки матимуть куди більші негативні наслідки, аніж розпуск ВР без конституційних підстав.
Простіше кажучи, Зеленському і Коломойському вигідно зачекати кілька місяців, допомогти Тимошенко провести свою фракцію до парламенту, і там здійснити її мрію – призначити прем’єр-міністром. Пункти економічної програми Юлії Володимирівни багато в чому збігаються з думками того ж Коломойського, приміром, вони обоє противники поглибленого співробітництва з МВФ і так званого "зовнішнього управління". Відмова повертати борги призведе до дефолту. Про нього говорить і старший політичний партнер Зеленського. Але реалізувати цей крок команда Зеленського не захоче, тому що президентській рейтинг 73% відразу скотиться нижче плінтуса. Новому президенту та його старшим опікунам потрібна людина, яка візьме на себе відповідальність і за дефолт, і за повернення до антиринкових механізмів ціноутворення. А потім цю людину можна буде списати, після чого президент сильною рукою почне рятувати країну. Та й, зрештою, з’явиться підстава для газового примирення з Росією, адже неринкові експерименти в Україні швидко відвернуть від нас західних партнерів.
Чи можна прожити без подібних експериментів? На жаль для Зеленського, ні. Виборці вимагатимуть від нього зниження тарифів, вимагатимуть відмови від політики попередньої влади – гроші кредиторів в обмін на непопулярні реформи. Соціально-популістський експеримент, звісно, завдасть іміджевого удару і по президенту. Однак його можна суттєво пом’якшити, приміром, влаштувавши гру у поганого (прем’єр Тимошенко) і хорошого (президент Зеленський) поліцейського. Так робили за президентства Ющенка, часи правління якого, нагадаємо, подобаються Коломойському.
Утім у реалізації такої схеми є суттєва проблема: в особі Тимошенко нова влада має не невістку, що, як відомо, в усьому винна, а тертого політичного калача. І Юлія Володимирівна, отримавши прем’єрську посаду, швидко вийде з образу доброї помічниці президента. Приміром, за часів Ющенка їй вистачило кількох місяців на посаді, аби спробувати скористатися гучним скандалом з "любими друзями". У Зеленського вистачає своїх "любих друзів". То чому б досвідченій ЮВТ не повторити старий технологічний хід за нових реалій. Бо навряд чи в її планах увійти в історію з тавром очільниці уряду, який призвів до дефолту і реального зубожіння населення.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
