Ідеальний хабарник: Чому історія з Гримчаком нагадує подарунок Зеленському до 100 днів
Учора пізнім вечором інформаційний простір сколихнула новина про затримання у Києві співробітниками Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Служби безпеки України (СБУ) заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ) Юрія Гримчака і людини, яку спершу назвали помічником заступника міністра, а потім це спростували. За деякими даними, які стали відомі на ранок, другий затриманий – це Ігор Овдієнко, начебто брат дружини заступника міністра Юлії Гримчак.
Затриманих звинуватили у вимаганні від підприємця 1,1 млн. доларів США за вплив на рішення суду і Міністерства культури. Гримчака і другу затриману з ним особу підозрюють у шахрайстві в особливо великих розмірах. Санкція за цей злочин – від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Першою близько 9 вечора 14 серпня повідомила у Фейсбук про ці події дружина Гримчака. Вона наполягає на замовному характері справи, кажучи, що з її чоловіка "роблять злочинця". Реакція на подію самого заступника міністра поки невідома.
У квартирі Гримчака у Києві по вул. Почайнинській відбувся обшук. Причому в оприлюдненій Юлією Гримчак у Фейсбук судовій ухвалі з відповідним дозволом зазначено, що процесуальна дія відбулася за кримінальним провадженням, відкритим ще 4 лютого 2014 року.
У МінТОТ заперечили, що затримання Гримчака пов'язане із його роботою у міністерстві. У свою чергу, НАБУ на своїй сторінці в соцмережі вчора уночі поінформувало, що спільно з працівниками Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (ГПУ) та СБУ "викрили та затримали заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, а також його "помічника" за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 ККУ". Під час одержання частини коштів у розмірі 480 тис. дол. США. вони були затримані "на гарячому".
Слідство ведуть спільно НАБУ, СБУ та Управління спецрозслідувань (УСР) ГПУ.
На скандал відреагував Генпрокурор – за даними журналіста Юрія Бутусова, він санкціонував арешт заступника міністра попри те, що той свого часу працював його помічником як нардепа. Юрій Луценко написав пост у Фейсбук і супроводив його фото затримання, на якому видно, що шляхи Юрія Гримчака і правоохоронців перетнулися в одному із супермаркетів – за наявною інформацією, сталося це на столичному Подолі поблизу будинку, де він мешкає (Гримчак на знімку ліворуч у профіль):
На запитання в коментарях під постом глава ГПУ уточнив, що у кримінальній справі йдеться про надання за хабар погодження Мінкульту на неназване будівництво.
Показово, що про затримання чиновника відразу написав у своєму Телеграм-каналі одіозний колишній заступник глави адміністрацїі президента Януковича Андрій Портнов, повідомивши начебто інсайди з кабінетів слідчих:
Портнов, який з моменту свого повернення до України з вимушеної еміграції після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського захопився поданням до судів і антикорупційних органів десятків позовів до представників попередньої влади і обіцяє їх "засудити", зараз відверто радіє із затримання заступника міністра і демонстративно хизується тим, що він посвячений у тамницю слідства. До речі, "юрист Януковича" вже не вперше повідомляє ексклюзивні факти щодо тих чи інших розслідувань антикорупційних органів, і вже після нього з’являються відповідні новини з офіційних джерел.
Юрій Гримчак: хто він
Ким є той, кого вчора затримали? 53-річний Юрій Гримчак – уродженець Донецька. Випускник місцевого політехнічного технікуму і Макіївського інженерно-будівельного інституту. На початках кар’єри пов’язав свою політичну біографію з Соціалістичною партією: був членом цієї партії з 1994 до 2006 року, секретарем Макіївського міського комітету СПУ (1997-1998 роки), першим секретарем Донецького обласного комітету СПУ (2004-2006 рр.).
На малій батьківщині 2002 року кандидував у народні депутати по округу №54 як висуванець Соцпартії (посів 11 місце з 0.76% голосів). В соціалістичному середовищі познайомився з тодішнім нардепом Юрієм Луценком і став помічником-консультантом. Цю посаду займав до 2005 року, пересівши в інше крісло – заступника голови Донецької обласної держадміністрації часів Вадима Чупруна. Обирався депутатом облради.
З відходом з політичної арени Соцпартії Гримчак змінив політичні уподобання. У листопаді 2007 року він переїздить до Києва і стає народним депутатом 6 скликання від блоку "Наша Україна – Народна самооборона": дійшла черга на депутатство до його №73 у виборчому списку. До завершення каденції 2012 року очолював підкомітет з депутатської етики регламентного комітету Ради.
Під час президентства Януковича за бійку у залі сесійних засідань, що сталася 27 квітня 2010 року під час ратифікації невигідної Україні україно-російської угоди щодо Чорноморського флоту, проти Юрія Гримчака була відкрита кримінальна справа.
На виборах 2012 року балотувався до Верховної Ради 7 скликання від партії "Батьківщина" як №91 у списку, його місце стало непрохідним.
У жовтні 2016 року призначений радником міністра з тимчасово окупованих територій. А з березня наступного року і донині працює заступником очільника МінТОТ.
"Хабарник", якого треба було вигадати
Насамперед спостерігачів здивувала блискавична реакція на описані події з боку як Генпрокурора, так і згаданого Портнова. Хоча у кожного з них тут, звісно, свої резони: про другого ми писали вище, а очільник ГПУ перебуває, якщо вірити заявам президента і його оточення, однією ногою вже за порогом кабінету на Різницькій. І можливий корупційний шлейф людини, яка раніше входила до його команди, Луценку може лише завадити, якщо він планує спробувати якось залишитися на посаді.
А для влади – якби цієї історії не було, то її варто було б вигадати. Люди чекають, коли будуть саджати "попередників" - і ось вам конкретні дії. Щоправда, наскільки рельєфно очевидним тут все виглядає, настільки й немає впевненості, що справа Гримчака у підсумку дійде до суду і заступник міністра, якому в будь-якому разі залишилися лічені дні на посаді, отримає покарання, якщо він справді вимагав і брав ці гроші. Але цей скандал точно стане потужним знаряддям у піар-кампанії проти всієї попередньої влади. Недарма ж так радіє Портнов.
Гримчак – "ідеальний хабарник": згадають і його зв’язок з Луценком, і присутність у справі Мінкульту, на очільника якого "голосу Майдану" Євгена Нищука у частини представників старого-нового політичного середовища великий "зуб". Якимось чином у цій ситуації присутня і Київська міська держадміністрація, а це вже інша тема – як посунути від влади Віталія Кличка.
Ну і сама по собі постать затриманого заступника міністра: проукраїнськи налаштований донетчанин, частий гість на політичних ток-шоу на телебаченні, де Гримчак грав роль войовничого аж до карикатурності ультрапатріота і ледь не до бійок сперечався з опонентами. Як спеціально все сконцентровано в одній особі, аби показати виборцям, які зачекалися на видовища, не сірого і нікому не відомого клерка, а досить помітну фігуру. І ультра-патріотів можна принижувати на цьому прикладі (що охоче почали робити окремі ЗМІ), і одночасно вибудовувати кілька шарів політичних комбінацій. Мрія, а не хабарник.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
