Леді "Е" проти леді "Б". Кого обере Польща?
Польща поринула у вир парламентської виборчої кампанії, не встигнувши охолонути від цьогорічних президентських виборів. Зазвичай липень-серпень тут називають "огірковим сезоном" - нічого важливішого за збір огірків в країні не відбувається. Але зараз політичне життя бурлить, замість відпусток на морі польські політики намагаються об'їхати якомога більше населених пунктів.
ХТО НА СТАРТІ?
Цього тижня чинний президент Польщі Броніслав Коморовський оголосив, що парламентські вибори відбудуться 25 жовтня. Обиратимуть 460 депутатів Сейму (нижня палата парламенту) і 100 представників Сенату (верхня палата парламенту) за пропорційною системою з відкритими списками.
У липні кілька дослідницьких центрів (TNS Polska, CBOS, Millward Brown) оприлюднили опитування, за результатами яких незаперечне лідерство зараз утримує право-консервативна опозиційна партія Ярослава Качинського "Право і Справедливість" (PiS). Її в коаліції з меншими силами правого спрямування "Солідарна Польща" і "Польща разом" зараз готові підтримати 33-37% поляків. За такої соціології, завдання набрати 41-42% і сформувати однопартійний уряд, яке ставить PiS, піддається виконанню.
Ярослав Качинський. Фото: PAP
У спину дихає правляча партія "Громадянська платформа" (РО) з 23-29%. Ця політична сила вперше за вісім років може втратити владу.
На почесному третьому місці у виборчих симпатіях перебуває нове політичне утворення колишнього рок-музиканта Павела Кукіза. Його так званий "рух незадоволених" демонструє повне несприйняття нинішньої політичної системи країни. На "революційні" зміни і перезавантаження, які декларує Кукіз, готові 11-14% поляків.
Решта партій, згідно з опитуваннями, сьогодні не набирають необхідні 5% для того, щоб опинитися у парламенті. До Сейму не потрапляють, зокрема, дві нинішні парламентські партії - нинішній коаліціант РО - Польська селянська партія (PSL) віце-прем'єр-міністра Януша Пєхоцінського і Союз демократичної лівиці (SLD) екс-прем'єр-міністра Лешека Міллера. Утім, ці партії ще матимуть три місяці, аби покращити свої рейтинги і вскочити на "парламентський" корабель.
ЧИ СХОЖІ ЛІДЕРИ ПЕРЕГОНІВ НА ГРЕЦЬКИХ ПОПУЛІСТІВ?
Головними героїнями нинішньої парламентської виборчої кампанії в Польщі є лідер РО, прем'єр-міністр РП Ева Копач, а також кандидат від PiS на посаду прем'єр-міністра країни Беата Шидло. Саме на цих двох жінках сьогодні сфокусована увага польських ЗМІ.
Качинський та його найближче оточення вирішило не видумувати велосипед і зробили ставку на Шидло, яка успішно очолювала переможну виборчу кампанію кандидата PiS на президентські вибори - Анджея Дуди. З кінця червня ця жінка є обличчям партії Качинського у виборчій кампанії й штабним автобусом, розмальованим партійними символами і власним портретом, намагається об'їхати всі регіони країни. У ході агітації політики PiS переконують виборців у тому, що правляча РО за вісім років перебування при владі насправді "розвалила країну". Серед основних лозунгів PiS - зниження пенсійного віку, який не так давно підвищила нинішня коаліція PO-PSL, збільшення допомоги малозабезпеченим і багатодітним сім'ям, відмова від вступу Польщі в єврозону у найближчій перспективі. Кошти на реалізацію своїх численних соціальних ініціатив партія планує взяти від обкладання податками великого бізнесу, насамперед, банків та гіпермаркетів.
У свою чергу, Копач та її партійні соратники підкреслюють, що Шидло і її однопартійці з PiS є популістами на кшталт грецької "Сирізи". "Нехай у PiS скажуть, звідки вони візьмуть гроші на свої обіцянки і в кого вони їх збираються забрати", - коментує Копач соціальні ініціативи своєї суперниці. На відміну від Шидло, діючий прем'єр передвиборчі поїздки здійснює залізничним транспортом. РО у перегонах робить ставку на переконання поляків у тому, що за їхніх вісім років при владі поляки стали більш заможними, і з Варшавою стали більше рахуватися на міжнародній арені. У телевізійних рекламних роликах Копач переконує, що вона намагатиметься почути голос усіх поляків.
Утім, у новий політичний сезон правляча партія входить із значними політичними втратами. Після витоку в червні в Інтернет понад 10-ти томів кримінальної справи щодо прослуховування впродовж 2013-2014 років у двох варшавських ресторанах ключових політиків та урядовців, Копач намагалася уникнути серйозних іміджевих втрат. Вона одним махом звільнила або схилила до звільнення з високих посад кількох впливових політиків партії. Разом із трьома міністрами у відставку тоді подав й маршалок Сейму Радослав Сікорський. Він явно очікував, що зможе стартувати під першим номером у виборах до Сейму з партійного списку у рідному йому місті Бидгощ. Однак днями Сікорський неочікувано оголосив, що не братиме участь у виборах. Очевидно, що він не зміг домовитися з Копач щодо місця у партійному списку. Утім, його політичні соратники й навіть опоненти переконані, що перерва у політичній кар'єрі буде нетривалою, оскільки людина з таким багажем досвіду і знань є потрібною Польщі.
Беата Шидло. Фото: Paweł Supernak / PAP
ПОЛЬСЬКІ ВИБОРИ І УКРАЇНА
Міжнародна політика не є предметом активних обговорень на нинішньому етапі виборчої кампанії. Партії, що природно, зосереджуються на внутрішніх соціально-економічних проблемах і підвищенні добробуту громадян. Сьогодні поляків це цікавить більше ніж, скажімо, загроза з боку "Ісламської держави" чи навіть ситуація на сході України.
Утім, українська тема все ж присутня через УПА. Кукіз нещодавно пообіцяв долучити до своїх списків людей з Кресів (колишніх територій Польщі у кордонах нинішньої України, Білорусі і Литви), які допоможуть відстоювати інтереси польської нацменшини, зокрема в Україні і Литві. Водночас, Кукіз, який активно підтримував Революцію Гідності в Україні і навіть побував на Майдані, останнім часом різко змінив риторику. Тепер він виступає з позиції, що Польща не повинна активно втручатися у конфлікт України з Росією і допомагати Києву, який "прославляє УПА і Степана Бандеру".
Але парламентська виборча кампанія, триватиме три місяця і, без сумнівів, публічні дискусії головних гравців ще дійдуть до зовнішньої політики, зокрема й ситуації в Україні і польсько-українських відносин.
Юрій Банахевич, Варшава
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
