Низька явка – це ознака одужання суспільства
Протягом останньої доби не було жодного видання, яке б не ридало над низькою явкою. І всі, включно з маститими експертами говорили, що першопричина - розчарування у владі. Але чому у нас насправді така низька явка і чи треба так над цим переживати?
По-перше, на вибори прийшла третина населення і це непоганий результат, як для другого туру. Вибори показали, що третина населення у нас політично суперактивна і готова йти й обирати в будь-яку погоду. Напевне – це дуже хороший результат, коли кожен третій вважає, що треба ходити на вибори.
А тепер про інші дві третини. Як на мене, у нас, приблизно третина населення аполітична, ці люди взагалі не цікавляться політикою, ніколи не знали своїх депутатів і, в цілому, цікавляться політикою лише в критичні моменти життя країни. Мало хто знає, що приблизно 1% населення не знає, хто у нас президент. І це абсолютно нормально – ну не потрібно дітям зі школи завчати, хто у вас перший секретар райкому чи парткому.
Друга третина "пасивних" виборців – це люди, які розділилися на дві умовні групи – озлоблені пасивні (їхній головний слоган – "у владі всі гади і всі крадуть, тому я не ходжу на вибори"), інша частина – це ті, хто каже, "мені нема чого на когось сподіватися – я маю сам вирішувати свої проблеми".
Звичайно, такий поділ умовний і не претендує на соціологічну точність. Але він говорить про паростки одужання суспільства. Як тільки людина перестає жити політикою, вона починає шукати себе в іншому. І що важливіше – вона починає шукати причину своїх проблем не в тому, що хтось щось не так робить, а в тому що він може зробити для покращення свого життя. Якщо хочете, нинішня низька явка – це перші паростки одужання суспільства від патерналізму. І в цьому є великий плюс від того, що люди розчаровані роботою політиків всіх кольорів. Хоча й не знімає вини із цих самих політиків.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
