Преса: чи будуть дочасні вибори?
У четвер українські газети пишуть про посилення протистояння в парламенті та розслідування подій на Майдані.
Боротьба в парламенті
"Сегодня" прогнозує розвиток подій в українській політиці після невдалої спроби парламенту відправити уряд Арсенія Яценюка у відставку.
Газета відзначає, що вихід із коаліції фракції "Батьківщина" і заяви про вихід від фракції "Самопоміч" тільки посилюють протистояння в парламенті.
Експерти кажуть, що шлях конфронтації все одно призведе до розпуску нинішньої Верховної Ради.
Єдиним виходом із цієї ситуації політолог Ярослав Макітра називає парламентські перевибори.
"Політики можуть піти на затягування роботи цього парламенту, але це тільки поглибить кризу і може призвести до народних бунтів. Наразі логічно було б фракції Блоку Петра Порошенка якщо не ініціювати перевибори, то підтримати це рішення, адже створення нової коаліції малоймовірно", – цитує газета політолога.
У свою чергу в пропрезидентській фракції не виключають ймовірність виборів. "Ми семимильними кроками йдемо до дострокових виборів", – каже Ірина Геращенко від БПП.
Водночас, на думку політолога Руслана Бортника, президент Порошенко може спробувати зберегти коаліцію, але все одно протистояння у парламенті не уникнути, і воно може привести до позачергових виборів.
Розслідування подій на Майдані триває
Про розслідування злочинів, скоєних на Майдані, газеті "Факты и комментарии" розповідає керівник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.
За його словами, відомство розслідує всі події і незаконні дії, що відбувалися під час акцій протесту.
Під час тих подій, за словами представника ГПУ, "практично всю правоохоронну систему задіяли в придушенні протестних акцій. ... Умовно кажучи, одні натискували гачки, а інші – справно підносили патрони", - каже він.
Image copyrightAFPImage captionЗа словами представника ГПУ Сергія Горбатюка, в ході сутичок 18 лютого загинули 10 людей, понад 500 отримали поранення, із них понад 100 людей - тяжкі
Пан Горбатюк стверджує, що "антитерористична операція" на Майдані розпочалася 18, а не 19 лютого, коли про неї оголосив тодішній керівник СБУ.
"Операція розпочалась 18 лютого і була пов'язана з подіями в Маріїнському парку столиці, роздачею мисливських патронів правоохоронцям, загальною координацією їх дій з "тітушками". ... За версією слідства, логіка керівництва була такою: максимально застосувати насильство до протестувальників, спровокувати їх на дії у відповідь і отримати жертви (тоді вбили трьох правоохоронців), щоб створити підстави для оголошення АТО і штурму Майдану в ніч з 18 на 19 лютого", – цитує газета представника ГПУ.
За його словами, основну роботу з розслідування вже проведено: підозрюваних, які перебували на території України, затримали, арештували, а справи направили до суду.
Ще 26 осіб, включно із Віктором Януковичем, перебувають у розшуку.
Чи вартує влада кровопролиття?
"КП в Украине" поговорила із батьками і родичами загиблих на Майдані протестувальників про те, чи можна було уникнути кровопролиття.
"Хочу запитати: коли знайдуть убивць, адже минуло вже два роки... Пролитої крові можна було уникнути, але тепер про це пізно говорити... Стосовно третього Майдану – у нашій країні все можливо", – каже Марія Ткачук, вдова Ігоря Ткачука.
"Ми бачимо, що в країні щось змінюється, але це ще не ті зміни, які хотіли бачити люди, які вийшли на Майдан... Якби попередня влада розуміла, що прийшов час піти – кровопролиття не було б... Якщо говорити про те, що люди вийдуть на Майдан від чистого серця, то це може відбутися тільки через кілька років", – каже Ігор Гурик, батько Романа Гурика.
"Кровопролиття могли зупинити тодішні керівники держави, але не захотіли цього зробити. Наразі, я не бачу людину чи ідею, які знову могли б об'єднати народ на Майдані. Енергію краще спрямувати на ділову боротьбу за справжні зміни в житті країни", – каже Володимир Бондарчук, син Сергія Бондарчука.
Чому Україна не ратифікує Римський статут?
Про причини блокування Україною ратифікації Римського статуту розмірковує"День".
Газета пише, що генеральний секретар міжнародної організації "Парламентарі за глобальні дії" Девід Донат-Каттін цими днями закликав Україну якнайшвидше прийняти Римський статут.
У своєму зверненні пан Донат-Каттін наголошує, що ратифікація Римського статуту буде гарантувати неможливість уникнення покарання за міжнародні злочини.
Україна ще 20 січня 2000 року підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), однак досі не ратифікувала цей документ.
За словами голови парламентського комітету у закордонних справах Ганни Гопко, існує затверджений ще в липні минулого року план законодавчого затвердження реформ, який передбачає ратифікацію Римського статуту в 2016 році, пише газета.
У свою чергу науковець Микола Гнатовський дорікає владі за відсутність розуміння того, що ратифікація Римського статуту за нинішніх обставин не тільки не зашкодить, а навпаки створить багато переваг для України.
"Насамперед Україна отримає можливість самостійно ініціювати розгляд певних справ у Міжнародному кримінальному суді", – каже експерт.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
