Про грузинські вибори від "не “грузіновєда”
Результати виборів в Грузії не є несподіванкою. Я не “грузіновєд” і єслі що, то Бачо Корчилава і Олександр Черненко мене виправлять.
“Грузинська мрія” (умовно промосковська сила) це далеко не Партія регіонів. Це – партія, яка зовсім не прагне здати Батумі Москві, або запровадити російську мову в Кахетії. Це, передусім, - грузинська сила! Звісно, з нюансами. Вони цілком відкрито і щиро продовжують реалізовувати ті проекти, які починав Саакашвілі, хоча й не всі. Зробили акцент на поміркованому соціальному популізмі – пенсії, страхування і тд…
Один мій товариш з “Єдиного демократичного руху” (сила Саакашвілі), який доволі скептично був налаштований щодо виборів ще рік тому, пояснював це так: “Они еще не устали от этих. А от нас еще не отдохнули»… Грузини – терплячі до пори до часу. Це у нас, якщо “завтра зранку не реформи”, то – “вон отсюдова, падонки!” Там уже трохи інакше. Ще один термін підождуть… А потім змінять. Певно, вже без Майданів і революцій…
Взагалі-то всі політичні процеси часто рухаються в колишньому СРСР за принципом “Хай і гірше, аби – інше”. Як в Україні у 2010-му…
Але позитив в тому, що на теренах СРСР перемагають відцентрові тенденції, всупереч прагненням та сподіванням калікуватої радянської імперії.
У Кремлі можуть тішитися екзіт-полами, а Грузія тим часом скоро отримає “шенген” і членство в НАТО. І навіть іранська нафта для “бацьки” (навіть якщо це бла-бла-бла) - осиковий кіл в тіло “старшого брата”… Задовбав просто цей брат всіх в доску. Брудне, страшне, нагле, некультурне, невиховане, некрасіве і бридке. Брат беспробудно бухає. Часто - приступи білої гарячки. Шумить під вікнами цілу ніч, й не дає спать... Але молиться... Громко і страшно... Пашло нахуй, короче, чмо!
Vitalii Chepynoga
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
