Що треба знати про реформу державних та муніципальних ЗМІ
Усі друкованi засоби масової інформації, заснованi органами державної влади або місцевого самоврядування, мають бути роздержавленi. Такий закон у вівторок прийняла Верховна Рада.
Реформа почне діяти 1 січня 2016 року і охопіть 518 друкованих видань. Їх загальний тираж складає 2,35 млн примірників, річний дохід - 286,7 млн грн. Це близько третини ринку місцевої преси та майже дві третини ринку передплати.
Впродовж чотирьох місяців з набрання чинності закону засновники видань мають погасити борги по зарплаті та обов’язкових платежах. А після цього органи влади та місцевого самоврядування вийдуть зі складу засновників ЗМІ або перетворять їх на офіційні друковані видання.
Для держави це спосіб заощадити. У 2013 році ці видання отримали фінансову підтримку у розмірі 97,8 млн грн. «Під час роздержавлення ця цифра буде зменшуватися», - стверджує Олег Наливайко, голова Держкомтелерадіо - комітету, який реалізує державну політику у цій сфері.
На першому етапі (2016 рік) буде проведено пілотний проект: реформують перші 44 видання, на що витратять близько семи мільйонів гривень. Ще 95 мільйонів піде на реформування всіх інших видань протягом двох років.
«Після пілотного проекту ми зробимо роботу над помилками і внесемо зміни в закон чи постанову Кабміну щодо процедури реформування», - уточнив Олег Наливайко.
Роздержавлення – спосіб виходу ЗМІ зі сфери впливу органів влади. Вимогу почати цей процес Україна отрімала від Парламентської асамблеї Ради Європи ще у 2005 році.
"Роздержавлення охопить 518 регіональних і місцевих газет комунальної форми власності", – Наливайко
Але через брак фінансування видання можуть потрапити в іншу залежність. «Зараз роздержавлення буде відбуватися в інтересах редакційно-трудового колективу. Але є небезпека, що роздержавлені видання звертатимуться до бізнес-кіл пізніше. Тому необхідно підтримати ці ЗМІ, щоб вони могли самостійно вижити», – резюмує голова Держкомтелерадіо.
Зараз приблизно третина державних і комунальних ЗМІ мають прибуток – частину доходів отримують від передплати, усе інше – від угод з владою про висвітлення діяльності і політичної реклами. Для решти видань будуть передбачені грантова допомога від Ради Європи та створення на базі Спілки журналістів і медіаспільноти об’єднаних рекламних агентств, стверджує Олег Наливайко.
Редактор одного з найбільшіх регіональних видань газети «Подільські вісті» Петро Лічман впевнений, що роздержавлення матиме швидше психологічний ефект: «Суть у тому, що ми з владою станемо рівноцінними партнерами. Досі була дискримінація навіть у виборі редактора». За словами Лічмана, влада неодноразово недоплачувала його газеті за висвітлення своєї діяльності.
Але і співзалежність влади і видань теж не зникне. «Через владу ми можемо налагодити зв'язок з комунальними підприємствами, головами держадміністрацій, - впевнений Петро Лічман. - З тиражем нам теж може допомогти тільки влада - сприяти, щоб нас передплачували».
Точна кількість працівників у державних та муніципальних ЗМІ наразі невідома. Але Наливайко впевнений, що масових скорочень не буде - журналістські штати в регіонах оптимізовані, у районних газетах працює по троє-п'ятеро людей. Згідно з прийнятим законом, працівникам, звільненим під час реформування, засновник редакції зобов’язаний виплатити компенсацію.
Карикатура: Horsey, Los Angeles Times
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
