Тім, іди ти в сраку разом зі своєю європейською журналістикою
Декілька днів моя френд-стрічка бурхливо обговорювала інтерв’ю Порошенка Тіму Себастіану для DW.
Я подивилася інтерв’ю і жахнулася. Справа не в Себастіані чи Порошенко. Справа в нас. Реакція українців на це інтерв’ю продемонструвала не тільки наш безпросвітний провінціалізм, а всю трагічність нашої ситуації.
«Який крутий журналіст! Як він дрючить Пороха! От би нам таких журналістів!» - захоплювалася фб-спільнота. Так, Тім Себастіан справді непоганий журналіст, і такий стиль ведення інтерв’ю в нього невипадковий, саме він був першим ведучим HardTalk на ВВС. Що нового? В Україні, до речі, теж є немало журналістів, здатних ставити гострі запитання і перебивати співрозмовника. Звідки такий щєнячій вострог?
Ну і, як завжди, порадували стрічки новин: роззброєння добробатів, продаж 5 каналу і ліпецької фабрики… Поки Себастіан не спитав, ми, ясєн пєнь, цього не знали.
І ніхто – ніхто! – не звернув уваги на те, ЩО і ЯК говорив європейський журналіст у першій частині інтерв’ю!
Вам Крим не повернуть, - кілька разів повторює Тім.
Це те саме, що окупація Палестини, - транслює Тім меседжи європейських ліваків і тим самим демонструє, що провідний європейський журналіст дупля не нарізає ні по палестинській, ні по кримській проблемі, що вже казати про решту Європи.
Ви не вступите в НАТО. НАТО проти. Німеччина вам каже «ні», - говорить прямо Тім те, що дипломатичною мовою не так боляче звучить.
Ви не відвели гради! - обурюється Тім. Не Тіму ж і не його співвітчизникам стояти з одним автоматом проти російської артилерії.
Європі Росія потрібна більше, ніж Україна, - ставить хрест на зовнішній політиці Петра Порошенка «крутий» журналіст Тім. «Ви пропонуєте Європі торгувати інтересами України?» - перепитує президент, розуміючи, що це риторичне запитання.
Так, це всього-на-всього інтерв’ю. Але в Європі, на відміну від України, журналістика якщо не формує, то дуже чутлива до порядку денного. Тім Себастіан просто озвучив думки європейського істеблішменту і настрої Європи.
Натомість ми знову вчепилися в своїх баранів. Бідний «Правий сектор» і «Пєтя, продай фабрику!» Так, це важливо, але другорядно.
Ми стоїмо посеред прагматичного цинічного світу як селюки-романтики з торбочкою цінностей. Ми чужі в цьому світі, ми не знаємо куди йти і що робити з тими нещасними цінностями. Викинути шкода, бо сотні людей за них загинуло, а йти з ними незручно, бо світ уже не пам’ятає, що воно таке, ті цінності.
Я вам скажу, біда не в тому, що європейський журналіст цинічно визнає, що ніхто нам не поверне Крим, не візьме нас в НАТО, що Європа здасть Україну Росії. Біда в тому, що в Україні не знайшлося жодного журналіста чи публіциста, який би так інтелігентно і обгрунтовано сказав: «Знаєш, Тім, іди ти в сраку разом зі своєю європейською журналістикою».
Ольга Решетилова
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
