Вибори-2016: чому рейтинг колишніх регіоналів наближається до курсу долара
Чутки про те, що незабаром знову відбудуться позачергові парламентські вибори, стали правдоподібними, коли Опозиційний блок сформував тіньовий уряд. Сам по собі цей уряд абсолютно нічого не означає, і коефіцієнт корисної дії від його існування – нульовий, але цю подію варто сприймати як знак.
Знак того, що вибори справді можуть відбутися. Можливо, «під ялинку» взимку 2015/2016. Можливо, дещо згодом, але однозначно раніше ніж 2019-го, коли їх мали б провести згідно з планом. Що змушує вважати саме так?
Передусім рейтинг Опоблоку невпинно зростає. Згідно з соціологічними даними (за інформацією КМІС), він сягає 10,2%, тоді як закриті внутрішньопартійні заміри показують вагоміші цифри. Зокрема, на сході, півдні та в центрі України.
Опозиційний блок сформував тіньовий уряд не просто так. Він, по суті, провів мобілізацію «говорячих голів» перед черговою атакою на виборця. Кожен із «міністрів» комунікуватиме з «пересічним українцем» за допомогою чітко вивіреного набору тез. І, варто зазначити, їм буде, про що поговорити.
Під осінь проявиться ефект від нових тарифів на ЖКГ – саме на больову точку раз у раз натискатимуть оподіячі. Величезний фінансовий ресурс ОБ, розгалужена мережа представництв Партії регіонів на місцях (у деяких областях регіонали і досі є «в.о.» замість так і не призначених чиновників в органах виконавчої влади) дадуть змогу розкрутити цю тему за лічені тижні.
При цьому варто визнати, що не лише Опозиційний блок чекає на переформатування парламенту. Є низка політичних сил, для яких цей склад не надто комфортний: депутати то збирають підписи за відставку [голови НБУ Валерії] Гонтаревої, то змушують президента змінювати генпрокурора, то влаштовують ще якийсь перфоманс.
Формально причин для розпуску парламенту на сьогодні немає. Та вони можуть виникнути, якщо Петро Порошенко таки відправить Арсенія Яценюка у відставку і якщо внаслідок цього «посиплеться» коаліція. Зважившись на такий крок, президент убиває разом двох зайців: позбавляється Яценюка і його «Народного фронту», який соціологічні опитування залишають за межами прохідного бар’єру.
Додам до цього ще й vox populi (зумисне не вживаю словосполучення «третій Майдан»). Гласу народному зручніше згодувати прем’єра-невдаху, аніж кинути тінь на білі шати президентської влади. До того ж парламентські вибори можна провести одночасно з місцевими, які під тим чи іншим приводом буде відтерміновано бодай на рік.
Причина, через яку влада (а конкретніше – Петро Порошенко) зацікавлена у перенесенні виборів, полягає в зниженні рейтингу БПП. Так, президентський блок досі серед лідерів, але відсоток його підтримки відчутно просів. Одночасним же проведенням і місцевих, і парламентських виборів можна знівелювати гіркоту від зірваних виборів на місцях. Особливо якщо подати це під соусом «повного оновлення усієї вертикалі влади».
Та як не крути, а ситуація, в яку потрапив президент, прем’єр та іже з ними, більше схожа на цугцванг. Що б вони не робили (а робити толком вони нічого не вміють – саме тому не вдаються їм ані реформи, ані боротьба з корупцією), від ситуації виграватиме лише Опозиційний блок. І кожний інший «різновид» опозиції, котрий про себе, можливо, іще навіть не заявляв.
Обґрунтовуючи останню думку, можу послатися на історичний досвід. Після розчарування у «першому Майдані» регіонали дуже швидко відновили позиції. 2006-го ПР отримала на виборах 186 мандатів (для порівняння: «Батьківщина» – 129, а «Наша Україна» – 81). І хоч на дострокових виборах 2007 року «Батьківщина» спромоглася на ривок і «взяла» 156 місць, «золото» в цій боротьбі все одно дісталося регіоналам з їхніми 175 мандатами.
Нинішня ситуація викликає відчуття дежавю. Представники влади з’ясовують стосунки, а представники коаліції то таємно, то відкрито ненавидять один одного, намагаючись підставити колегам підніжку. Тоді як справжній рейтинг колишніх регіоналів, як жартують у соцмережах, наближається до курсу долара.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
