23 травня Генпрокуратура вирішила скерувати в Раду подання на зняття недоторканності з нардепа групи Відродження Геннадія Бобова, підозрюваного в ухилянні від податків і декларуванні недостовірної інформації.

До цього 9 травня генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що, крім Бобова, також підготовані подання на зняття недоторканності з нардепів від Народного фронту Євгена Дейдея і Радикальної партії Андрія Лозового.

Однак 23 квітня Луценко повернув останні два подання у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру на доопрацювання.

24 травня генпрокурор повідомив, що Бобов, підозрюваний у несплаті податків, погодився відшкодувати державі мільйон доларів несплачених зборів.

Побоювання Геннадія Бобова, який пішов на відшкодування несплачених, як заявляють у ГПУ, грошей державі, не безпідставні. За останні три роки зняття недоторканності з депутатів Ради відбувається не так уже й рідко. НВ нагадує історії шести українських нардепів позбавлених недоторканності або навіть громадянства та мандату.

1. Олег Царьов

Щодо депутата від Опозиційного блоку Олега Царьова було порушено кримінальну справу за заклики до повалення конституційного ладу України та замах на її територіальну цілісність. Царьова називають одним із головних призвідників заворушень на сході України

29 травня 2014 року Генпрокуратура внесла в парламент подання про притягнення Царьова до кримінальної відповідальності і затримання його для обрання запобіжного заходу.

3 червня того ж року парламентарії позбавили його депутатської недоторканності і дали згоду на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності.

Перед цим, 29 травня, в. о. генпрокурора Олег Махніцький у Раді заявив, що за даними досудового розслідування, депутат Царьов у період березень - квітень 2014 року умисно, відкрито, застосовуючи в тому числі засоби масової інформації, робив публічні заклики до насильницької зміни влади і повалення конституційного ладу України.

26 червня "депутати парламенту союзу Донецької та Луганської народних республік" обрали Царьова "головою об'єднаного парламенту".

2 липня 2014 року Царьова оголосили в міждержавний розшук. А 4 листопада 2015 року Генпрокуратура розпочала процедуру його заочного засудження. У цей самий день СБУ викликала його на допит як підозрюваного.

26 березня 2016 року ГПУ затвердила та скерувала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо Олега Царьова.

4 липня 2016 року стало відомо, що Шевченківський райсуд Києва 21 червня того ж року повернув Генпрокуратурі обвинувальний акт щодо Царьова. Суд мотивував це тим, що в матеріалах немає підпису Царьова, який би свідчив про вручення йому підозри. На думку суддів, це порушувало його права.

28 грудня 2016 року стало відомо, що Шевченківський райсуд Києва має намір 31 січня 2017 року знову розпочати розгляд справи проти Царьова.

14 березня 2017 року Видання Урядовий кур'єр опублікувало повыстку, згідно з якою Царьов повинен був з'явитися на засідання у його справі о 14:30 16 березня у приміщення Шевченківського районного суду.

16 березня 2017 року Царьов на суд не з'явився і засідання відбулося за його відсутності.

10 травня 2017 року на засідання Шевченківського суду не прийшли адвокати Царьова, а також прокурори. У зв'язку з цим воно було перенесене на 10 червня.

2. Сергій Клюєв

12 травня 2015 року генпрокурор Віктор Шокін заявив, що ГПУ підозрює Сергія Клюєва у низці кримінальних злочинів. За словами генпрокурора, Клюєва обвинувачують у шахрайстві - разом зі своїм братом Андрієм вони незаконним шляхом заволоділи коштами, а також майном підприємств і приватних осіб. Шокін вніс до Ради подання про зняття недоторканності з Клюєва.

Однак 29 травня 2015 року регламентний комітет Ради повернув до ГПУ подання щодо Клюєва. Повідомлялося, що члени комітету, заслухавши представників ГПУ та розглянувши надані докази вини Клюєва у вчиненні кримінального правопорушення, дійшли висновку, що в поданні генпрокурора не міститься достатньої обґрунтованості.

3 червня 2015 року Верховна Рада все-таки дала згоду на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності.

За відповідне рішення проголосували 287 народних депутатів за необхідних 226 голосах.

У той самий день Клюєв поскаржився, що йому незаконно заборонили залишати територію України.

Причому нардеп запевнив, що не має наміру ховатися від українського правосуддя, зазначивши, що і надалі буде присутнім на всіх викликах Генеральної прокуратури або інших органів України.

Тим не менше, 4 червня 2015 року Сергій Клюєв не прийшов на допит і зник, а 8 червня того ж року СБУ оголосила його у розшук.

У листопаді 2015 року Генеральна прокуратура України вирішила відкликати подання про затримання і арешт нардепа Сергія Клюєва для доопрацювання.

На початку грудня 2015 року у Раду надійшло нове подання генпрокурора на затримання та арешт Клюєва, яке вона підтримала 28 січня 2016 року.

30 травня 2016 року Верховний суд відмовив у задоволенні скарги Клюєва на зняття з нього недоторканності і дозвіл на притягнення до відповідальності та арешт.

Незадовго до цього, 5 квітня 2016 року, стало відомо, що Клюєва від 31 березня 2016 року оголосив у розшук Інтерпол. Депутата розшукують досі.

3. Ігор Мосійчук

17 вересня 2015 року генеральний прокурор України Віктор Шокін заявив, що правоохоронці розслідують протиправну діяльність одного з народних депутатів України та надав у парламенті кадри оперативної відеозйомки Генпрокуратури, у яких фігурує нардеп від Радикальної партії Ігор Мосійчук.

На відео Мосійчук, серед іншого, розповідає своєму співрозмовникові про "розцінки" на депутатські запити.

Відразу ж після цього у Верховну Раду прибули силові структури, щоб затримати Мосійчука, і після переговорів з Олегом Ляшком, він у супроводі працівників СБУ залишив парламент.

Сам Мосійчук від самого початку заперечував свою провину.

Ніч з 17 на 18 вересня 2015 року нардеп провів у слідчому ізоляторі Служби безпеки України, а 18 вересня суд його заарештував на 60 діб. У відповідь на рішення суду Мосійчук заявив, що оголошує голодування, проте невдовзі його перервав.

23 жовтня 2015 року у ГПУ повідомили, що завершили досудове розслідування щодо Мосійчука і йому загрожує 12 років в'язниці.

2 листопада 2015 року представник Генпрокуратури заявив, що під час досудового розслідування нардеп фактично визнав себе винним в інкримінованих йому злочинах. У ГПУ також продемонстрували відповідне відео.

Однак у той самий день сам нардеп заявив, що зізнався у скоєнні злочинів під тортурами.

За його словами, 7 жовтня він був позбавлений медичної допомоги, незважаючи на внутрішню кровотечу і втрату свідомості.

"Навмисне довівши мене до такого важкого стану, слідчі ГПУ запропонували мені, щоб в обмін на надання допомоги я дав свідчення по суті своєї справи, зокрема - зізнався в тому, чого не робив", - заявив Мосійчук.

Він наголосив, що ніяких документів щодо цього не підписував.

8 жовтня 2015 року Мосійчук втратив свідомість у залі суду, йому викликали швидку, і нардеп був госпіталізований.

У прес-службі нардепа заявили, що, згідно з діагнозом лікарів, у нього велика відкрита виразка дванадцятипалої кишки, яка супроводжувалася внутрішньою кровотечею.

15 листопада 2015 року Мосійчука звільнили з-під варти у зв'язку із закінченням відведеного судом строку арешту.

24 грудня 2015 року у прес-службі Мосійчука заявили, що його перевели в реанімацію через різке погіршення стану здоров'я.

"Зараз лікарями встановлена причина різкого погіршення стану здоров'я Ігоря Мосійчука - це крововилив у шлунок. Йому надається необхідна допомога", - говорилося в повідомленні прес-служби.

10 березня 2016 року Вищий спеціалізований суд визнав незаконним затримання депутата Верховної Ради Ігоря Мосійчука в будівлі парламенту у вересні 2015 року.

"Затримання визнане незаконним, оскільки в ході затримання були порушення норм кримінально-процесуального законодавства", - заявила його адвокат Оксана Мельник. Крім того, за її словами, через незаконне утримання під вартою Мосійчуку зобов'язані будуть виплатити грошову сатисфакцію.

27 квітня 2017 року Генпрокуратура скерувала обвинувальний акт щодо Мосійчука в суд.

Рада подала апеляцію на рішення ВАСУ про визнання незаконним затримання Мосійчука до Верховного суду України, однак 10 травня 2016 року апеляція була відхилена.

20 травня 2016 року Мосійчук повідомив, що Генпрокуратура скасувала клопотання про його арешт, а Печерський суд постановив закрити провадження про обрання йому запобіжного заходу.

25 жовтня 2016 року Луценко повідомив, що у справі Мосійчука з'явився новий епізод.

Кримінальне переслідування не завадило Мосійчуку 22 жовтня 2016 року одружитися з лейтенантом поліції на ім'я Владлена, яка молодша за нього на 10 років.

Одруження стала для нардепа вже третім. ЗМІ також повідомляли, що заради нової дружини Мосійчук схуд на 100 кг.

4. Олександр Онищенко

15 червня 2016 року співробітники Спеціальної антикорупційної прокуратури провели обшук у приміщенні за адресою Хрещатик, 27б із вивіскою Громадська приймальня народного депутата від Волі народу Олександра Онищенка.

НВ писало, що приймальня, по суті, була штабом. Там зустрічалися та вирішували питання два десятки людей — вони робили гроші на видобутку та продажу газу через договори про спільну діяльність з держкомпанією Укргазвидобування, найбільшим видобувачем газу у країні. За даними НАБУ, через газові схеми Онищенка бюджет недоотримав 3 млрд гривень.

16 червня 2016 року у регламентний комітет Ради надійшло подання від САП на зняття недоторканності і затримання Онищенка. Через п'ять днів нардеп сам прибув у НАБУ і зажадав доказів своєї провини, а потім навіть спробував подати до суду на НАБУ і САП.

Тим не менше, 5 липня 2016 року Верховна Рада дала згоду на притягнення Онищенка до кримінальної відповідальності. Відповідне рішення підтримали 275 депутатів. Крім того, депутати 265 голосами дали згоду на затримання Онищенка і 263 голосами – на його арешт.

На момент голосування Онищенко був відсутній як у Раді, так і в Україні. Українським ЗМІ він заявляв, що повертатися не має наміру.

10 серпня 2016 року стало відомо, що нардепа оголосили у всеукраїнський розшук. 31 жовтня того ж року в НАБУ заявили, що у нього є грецький паспорт.

18 жовтня 2016 року Національне антикорупційне бюро України повідомило, що ще 10 серпня надала Українському бюро Інтерполу всі необхідні документи для оголошення Онищенка у міжнародний розшук. "Засідання, на якому розглядалося це питання, відбулося минулого тижня. Отже, рішення повинні повідомити протягом 30 днів", - пояснили тоді в Бюро.

26 жовтня 2016 року Онищенко написав заяву про вихід із фракції Воля народу.

Про те, що Інтерпол відмовився оголошувати Онищенка у розшук ще 11 грудня 2016 року заявляв ЗМІ адвокат нардепа-втікача Олег Іщенко.

Крім того, у грудні 2016 року адвокати депутата заявляли, що їхній підзахисний перебуває в Німеччині. Сам Онищенко деякий час стверджував, що живе у Великобританії.

3 травня 2017 року інформацію про те, що Інтерпол відмовився розшукувати Онищенка підтвердив представник Національної поліції Ярослав Тракало.

12 квітня 2017 року нардеп-втікач заявив, що одна із країн Європи надала йому статус політичного біженця.

5. Вадим Новинський

3 листопада 2016 року генеральний прокурор України Юрій Луценко оприлюднив у Facebook фотокопію подання до Верховної Ради на притягнення нардепа від Опозиційного блоку Вадима Новинського до кримінальної відповідальності.

Після цього у Раді Новинський заявив журналістам, що провадження щодо нього є політично вмотивованим. Він повідомив, що 4 листопада у нього запланована поїздка на Афон (щоб приєднатися до єпископа Української православної церкви Московського патріархату Онуфрія, який там перебував із паломницькою місією), однак тікати з України він не має наміру.

Новинського спільно з екс-президентом Віктором Януковичем, екс-міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком та екс-головою міліції Києва Валерієм Коряком підозрюють у спробі узурпувати владу в Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ МП).

Для цього, згідно з матеріалами справи, у 2013 році вони сприяли викраденню архієпископа (нині митрополит) Олександра (Драбинка). На той момент він був помічником нині покійного предстоятеля УПЦ МП Володимира (Сабодана).

За даними ГПУ, Новинський був парламентером під час спроби узурпувати владу в церкві.

4 листопада 2016 року подання на Новинського надійшло в Раду, про ще повідомив спікер парламенту Андрій Парубій. Тим часом Новинський о 9:30 вилетів у грецькі Салоніки з аеропорту Київ. Його помічниця запевнила, що нардеп повернеться 7 листопада. Тим не менше, Новинський повернувся в Україну на день пізніше.

16 листопада 2016 року Регламентний комітет Ради одноголосно не схвалив зняття недоторканності з Новинського, мотивуючи це тим, що Луценко не відповів на всі питання, які у них виникли.

6 грудня 2016 року Регламентний комітет Ради знову визнав, що ГПУ надала недостатньо переконливі докази для зняття недоторканності з Новинського. Однак цього разу подання на зняття недоторканності з нардепа все-таки було скероване на голосування в Раду.

8 грудня 2016 року Верховна Рада 228 голосами "за" ухвалила зняття недоторканності з Новинського.

Перед цим депутат заявив, що готовий до будь-якого рішення ВР і залишати країну не збирається.

15 лютого 2017 року Луценко заявив, що найближчим часом Генпрокуратура повідомить Новинському про підозру.

"Щодо Новинського - ми отримали один дуже важливий факт спроб отруєння блаженнійшого Володимира (нині покійного глави УПЦ МП Володимира Сабодана – ред.), розслідували цю справу, це трохи затягнуло загальний хід справи. Найближчим часом ми плануємо пред'явити підозру пану Новинському і найближчим часом передати до суду. Думаю, що мова йде про кілька місяців (судового розгляду – ред.)", - розповів генпрокурор.

6. Андрій Артеменко

Андрій Артеменко, який був депутатом Ради від Радикальної партії Олега Ляшка, відомий завдяки публікації американськими ЗМІ так званого плану примирення України з Росією, який він нібито запропонував адміністрації Дональда Трампа. У плані було запропоновано провести референдум щодо здачі Росії Криму в оренду строком на 50 або 100 років.

Після публікації "плану" лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що позиція Артеменка не збігається з його позицією і позицією фракції. На засіданні партії було прийняте рішення про виключення депутата Артеменка із парламентської фракції.

У свою чергу, Генеральна прокуратура порушила щодо Артменка справу за обвинуваченням у державній зраді. Крім того, слідство зібрало докази, що Артеменко отримав громадянство Канади і має паспорт цієї країни.

29 квітня президент України Петро Порошенко підписав указ про позбавлення громадянства чотирьох осіб, серед яких був Артеменко. Про це офіційно стало відомо 4 травня.

11 травня Артеменко оскаржив рішення президента Петра Порошенка про позбавлення його громадянства у Вищому адміністративному суді.

"З офіційним текстом указу сьогодні не знайомий не лише Артеменко, не знайомий практично ніхто. Невідомо, хто бачив на власні очі указ президента. Ну, напевне, сам президент повинен був його бачити", - заявляв тоді адвокат нардепа Леонід Сіваков.

15 травня, Комітет з питань регламенту Верховної Ради провів засідання з питання позбавлення Артеменка мандата. За його підсумками стало відомо, що комітет затвердив проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата Артеменка.

16 травня Рада позбавила Артеменка депутатського мандата, рішення підтримали 244 депутати.

НВ