Коли в Миколаєві відбувались вибори мера, я вже був на піку держслужбової форми. Звісно, я вболівав за молодого і перспективного патріота від Самопомочі, хоч нічим особливо йому допомогти не міг. Але перебуваючи в осаді паперів, бюрократії, кадрової неспроможності, і зовнішнього ігнору, я розумів, що така бажана перемога може виявитись пірровою вже в наступні місяці, і ті хто першим кричав за нового мера, першими ж будуть кричати проти нього. Вчора я побачив у своїй стрічці новину, що в Миколаєві повісили провокаційні борди “Саша твоє бездействие ламает мою историю”.
