Жарти з "айфончика Діми", він же - прем'єр-міністр Російської Федерації Д.А. Медведєв, так само часто трапляються, як іронізування щодо комп'ютерної непоінформованості його старшого колеги, президента тієї ж федерації В.В. Путіна. Але незалежно від відповідності цих жартів реальності, треба сказати, що комп'ютерні спецчастини Росії - штука серйозна. Їх вивчають, досліджують як рідкісне і незвичайне явище. Дійсно російський досвід у цьому сенсі, схоже, унікальний.

Для країн, які не дуже заклопотані регулюванням, контролем інтернету головне - інформбезпека, захист від вторгнення у бази даних. Китай і Північна Корея вирішили проблему радикальніше, зробивши свої окремі інтернети. Вони, до речі, пропонували Росії у разі потреби поділитися досвідом.

Але поки необхідності немає, Росія обходиться своїми силами. І, як завжди, знайшла свій шлях. Централізований тролінг, з роботою за єдиним порядком денним, за одними спільними темниками. Схоже, для могутнього і всезнаючого Заходу це дійсно стало несподіванкою. Математики розробляли витончені докази, що стільки схожих повідомлень на одні теми і в єдиний проміжок часу повинні мати спільне джерело.

Чотириповерхова лігво тролів на Савушкіна, 55. СПб. Березень 2015. Фото: Газета "Мой район"

І всі ці припущення, як і чутки, розмови впівголосу, блискуче підтвердилися, коли незадовго до початку Євромайдану у вересні 2013 року в "Новой газете" з'явився матеріал "Где живут тролли. И кто их кормит. Специальный репортаж из офиса, в котором вешают лапшу в три смены". Тут уперше були розкриті основні дані російського політтролінгу. Виявилось, що займається цим ТОВ "Агентство интернет-исследований". Іноді тролінг координується з потужними DDoS-атаками. А місце "Будинку, де живуть тролі" - Ольгине, що на околиці Петербурга. Після цього з'явився термін "ольгинські тролі", а також більш науковий - "кремлеботи".

Цікава деталь, у цій першій публікації про "тролів" говорилося, що окрім Петербурга їх група формується і в Москві, а на перспективу - в інших містах. Потім же все звузилося до виключно "ольгинських тролів". Що ж так? З іншими містами і головне - Москвою не склалося? Економія? "РосПил" (некомерційний громадський проект, присвячений боротьбі зі зловживаннями в державних закупівлях, - ред.) і розпил? Чи, можливо, в Москві працюють за іншим принципом. Кадри більш штучні, професійні і законспіровані?

Через рік, у жовтні 2014 року ліберальна газета "Деловой Петербург" написала, що 250 професійних любителів Кремля переїхали з Ольгиного трохи ближче до центру північної столиці - на вулицю Савушкіна, 55. Зате і розширилися: замість двоповерхового котеджу - більша чотириповерхова будівля площею 2500 квадратних метрів. Її повністю зайняло ТОВ із вже злегка підправленою скороченою назвою "Интернет-исследования".

У березні цього року та ж "Новая газета" і петербурзька газета "Мой район" видали велике розслідування, в якому колишній "троль" Олексій (редакція попередила, що ім'я змінене) розповідав про всі подробиці функціонування підприємства.

Повний список нікнеймів тролів петербурзького лігва (деякі - навіть з адресами акаунтів у ЖЖ), чітко розбитий на чотири зміни. Виявилось, їх, "мережевих бійців", вже п'ятсот! Були представлені і приклади централізовано поширюваних техзавдань - три "Опозиція" і одне "США". Україну в той момент мочили трохи менше, у зв'язку з тим, що майже усі сили довелося переключити на створення "правильної" громадської думки після вбивства Бориса Нємцова.

Але справжній грім гримнув нещодавно, наприкінці травня, коли Олексій розкрив свою особу. Як з'ясувалося, редакція змінила не лише ім'я, але і стать колишнього "троля". Виявилось, що це Людмила Савчук, 34-річна петербурзька активістка, раніше - учасниця руху "Красивый Петербург". Вона не просто розкрила усі деталі чотириповерхового "Будинку тролів" (нормативи, виробіток, штрафи - при запізненні хоч на хвилину, робочий час - 12 годин, зарплата - 41 тис. рублів), але і заявила, що має намір позиватися до контори, що ховається в Петербурзі за безневинною вивіскою "Интернет-исследования". Привід для судового процесу було знайдено залізний: "У позові до суду я вказала численні порушення трудового законодавства: чорна зарплата, відсутність належного оформлення на роботу, незаконне звільнення". Утім, Людмила і не сподівається отримати якісь гроші від відповідача. Мета затіяного нею процесу - змусити напівсекретну організацію вийти з тіні, на весь світ розповісти про діяльність, що сіє ворожнечу і ненависть: "Фабрика тролів - ганьба Петербурга і ганьба нашого часу. Я пішла туди, щоб зрозуміти, що це таке. Пости цих тролів - усіма мовами по всьому світу і на багатьох сайтах".

Тролі йдуть на роботу. Фото: flickr.com

Перш ніж подати резюме за оголошенням, вичитаним у пітерській пошуковій системі, вона всю ніч чистила свою сторінку в соцмережі "Вконтакте" (жодних активістів у "конторі" не терплять). Через кілька місяців Савчук побачила принципи роботи різних відділів і організацій "фабрики тролів", що кооперуються. Після публікації про "троля Олексія" її вирахували, і вона була змушена практично втікати з роботи, не зібравши усіх речей. Останнім часом Людмила Савчук почала хвилюватися за безпеку свою і своїх дітей. І зараз теж змушена дотримуватися деяких заходів обережності. Ну а суд, відкритий процес, відкритість як така, мабуть, найкраща з них: "Усі "тролі"-початківці дають підписку про нерозголошення, і багато хто думає, що їх робота страшенно секретна. Насправді папірець, який вони підписують, не має юридичної ваги. Я хочу, щоб люди почали відкрито ділитися інформацією про усю цю систему, і почати вирішила з себе".

Захищати інтереси Савчук взялися юристи-правозахисники з петербурзької організації "Команда-29", девіз якої: "Понад 10 років працюємо для того, щоб влада в Росії стала відкритою". З першим же засіданням 1 червня якось не склалося. Чи як пожартував із цього приводу капітан "Команди 29", адвокат Іван Павлов: "Перше засідання у справі проти "фабрики тролів" призначили на пів на шосту вечора, але тролі все одно не вилізли - в Пітері занадто ясно. Наступна спроба витягти їх із підпілля - 23 червня, найдовший світловий день в році". Гумор війни з темними справами під час "білих ночей".

На жаль, далі в особистій бесіді Павлов був небагатослівний, оскільки не може розкривати перед майбутнім судовим засіданням обсяг і якість наявних у позивачів свідчень. Він тільки зазначив, що у нього є точні дані, що повідомлення про виклик до суду їх опонентами отримане. А значить, важко буде знайти причини, щоб не з`явитися на наступне засідання.

На фото - позивачка (в центрі) та юристи Євген Смирнов і Дарина Сухих. Автор: Команда 29.

Продовжує працювати на благу справу і Людмила Савчук. Вона тепер активістка групи "Информационный мир", представленої в соцмережі "Вконтакте" (девіз "Інформаційний мир кращий ніж інформаційна війна").

Дуже раджу познайомитися з цією компанією.

"Ми вивчили діяльність "ольгинських" тролів (тепер вони на вул. Савушкіна, 55) і дійшли висновку, що цю шарашкіну контору потрібно ліквідувати.

Ми подивилися телевізор, почитали газети і зрозуміли, що з цим потрібно терміново щось робити.

Рух ініціативних громадян "Информационный мир" виник у Петербурзі наприкінці 2014 року на противагу інформаційній війні, яка ведеться зараз проти громадян у пресі і в інтернеті, у тому числі зусиллями проплачених тролів.

Ми виступаємо за відновлення миру в інтернеті і ЗМІ. За об'єктивну подачу новин, чесні обговорення і шанобливе спілкування - без пропаганди, без агресії, закликів до насильства, без ненависті до людей інших національностей та інших поглядів".

Ох, ці вже наївні петербуржці... З іншого боку, в такій обеззброюючій наївності є щось надихаюче - а раптом і справді вийде...

Утім, за коментарем ми звернулися до людини зі строгішим способом мислення.

Ігор Яковенко - колишній депутат Державної думи, колишній секретар Спілки журналістів Росії, а нині - журналіст, дослідник сучасного стану російського інформаційного поля, російської журналістики. Для циклу своїх матеріалів, статей Ігор Олександрович знайшов чудову узагальнюючу назву "Медиафрения".

- Ігорю Олександровичу, якою вам бачиться роль "тролів", "кремлеботів" в системі нинішньої російською медіакратії?

- Це досить суттєва частина того, що сьогодні роблять інформаційні війська Росії у рамках цілісної узгодженої політики, де у кожного сектору - своє завдання. "Ольгинські тролі" заважають нормальному спілкуванню в соціальних мережах і в цілому засмічують інформаційне поле. А наші феноменальні телеканали виконують важливішу функцію зомбування.

- Чи не здається вам, що останнім часом роль тролів у формуванні порядку денного стає співвимірною тому ж ТБ?

- Ні, думаю, поки не варто перебільшувати їх значення. Ми залишаємося країною переважно телевізійною. На якийсь час телеглядач буде ще важливіший інтернет-користувача. Тому усі ці Соловйови і Кисельови, Толсті і Караулови набагато старші за званням ніж безіменні тролі. І ТБ залишається головним родом інформвійськ. А "ольгинці" - це швидше диверсійні загони, що руйнують комунікації між людьми.

- Якщо подивитися на помітну і, судячи з усього, досить ефективну роботу "тролів", "кремлеботів", вам не здається, що розмови, ніби Путін зовсім уже слабо розбирається в інтернеті, дещо перебільшені?

- І тут теж не перебільшував би роль Путіна. Усі ці легенди, що він дуже багато працює і скрізь встигає... Ні, думаю, система управління громадською думкою в інтернеті створена і успішно розвивається без його участі. Ну, не буде він вникати в роботу якихось там "тролів". Тобто, у мене немає точних даних, наскільки Путін сьогодні цікавиться інтернетом, але думаю, що як і раніше - не дуже. Якщо судити за деякими спостереженнями і окремими відомостями, що доходять до мене, він взагалі не дуже працездатний і досить ледачий. Щоправда, Путін – людина, яка добре навчається. І за бажання, звичайно, міг би стати упевненим інтернет-користувачем. Але, мені здається, йому це не потрібно, не цікаво.

* * *

Така думка нашого експерта. Бог його знає, може, вряди-годи навіть правду говорив путінський прес-секретар Дмитро Пєсков, коли сказав: "Ми не знаємо, що це за агентство, і ніколи з ним жодної взаємодії не було. Ми не могли з ним взаємодіяти, тому що ми не знаємо, що це за агентство і чим воно займається. І чи є воно насправді".

Та й то правда: не царська це справа - гноєм кидатися.

Щоправда, далі ТАСС, яке поширювало це повідомлення, за звичаєм прибрехало, кажучи: "Раніше західні ЗМІ написали про деяке російське "агентство інтернет-досліджень", інакше назване "фабрикою тролів", що займається поширенням провокаційної інформації в соціальних мережах".

Ага, ну от саме про "деяке" і з маленької букви, а зовсім не про ТОВ. І виключно "західні ЗМІ"! У вітчизняних цих публікацій удень з вогнем не знайдеш.

І остання історія. На початку зустрічі G7 у Баварії відкрився канал Instagram Ангели Меркель. У перші ж години роботи він уже був настільки загиджений російськомовною лайкою у формі коментарів, що викликав невеликий переполох у модераторів фрау канцлер. Довелося кликати перекладачів, вирішувати, що робити. Втім, вибір був невеликий - довелося чистити від цих "плодів життєдіяльності". 

Але головне питання в іншому - що це було. Ідіотський флешмоб? Одноразова акція? Чи нова тактика путінських тролів? Подивимося. Як кажуть у головному роді кремлівських військ: "Покажет "Время".

Олег Кудрін, Москва.