Антигубернаторський агітпром: випробування Салом
Призначення губернатором Львівщини такої жорстко неприйнятної у регіоні фігури як Олег Сало — експеримент Банкової всеукраїнського масштабу. В разі його успіху вибори–2015 пройдуть за найчорнішим сценарієм
Змінами губернаторів на Львівщині нікого не здивуєш. Рідкісний голова місцевої облдержадміністрації переживав на посаді два роки, а більше трьох востаннє працювали керівники ще в першій половині 1990-х, коли у Президента не було на це одноосібних повноважень. Не здивуєш тут нікого і обструкцією на адресу присланого з Києва чиновника. Та все ж Віктору Януковичу вдалося здивувати львів’ян і викликати хвилю обурення, призначивши губернатором Львівщини одіозного міліцейського генерала. Журналісти, присутні на представленні голови ОДА, зустріли його вигуками «Ганьба!» та «Сала — на нари!»
Перша асоціація із Олегом Салом у львів’янина, який цікавиться політикою — вибори–2004. Починаючи з тиску на підприємців і громадські організації та підпалу підлеглими Сала офісу опозиційної газети «Поступ», і завершуючи днем голосування у другому турі, коли міліціонери гасали по дільницях з «відкріпними» і палили бюлетені в особливо активних округах. Хто цікавиться ще більше, знає про прохідне місце Сала в списку блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» зразка 2006-го (лише завдяки тодішній поразці «вітренківців» розшукуваний Інтерполом генерал міліції не отримав дуже необхідну депутатську недоторканість). А також зовсім свіжі в народній пам‘яті історії із Івано-Франківська та Первомайська, де зривалися вибори у мажоритарних округах під час парламентської кампанії 2012 року під безпосереднім кураторством Сала. Відповідні й очікування від роботи нового губернатора. Досить часті коментарі: Сала призначили, аби забезпечувати результат на президентських виборах. Він сам, звісно, такі прогнози спростовує, мовляв, займатиметься економікою і в політику не лізтиме.
Зрештою, не завжди правильним є найбільш очевидний варіант. У випадку з Салом сумніви виникають хоча б тому, що до 2015 року ще чимало часу. Уже його попередник Віктор Шемчук, з «прокурорських», збирався щонайменше три роки губернаторствувати. І від нього, колишнього силовика, теж репресій очікували. Вистачило ж його на вісім місяців. Репресіями і не пахло. Зрештою, як і прогнозували «k:», для репресій потрібні повноваження і команда. Повноважень таких у губернаторів нема в принципі, а команда в ОДА на Львівщині тасується від губернатора до губернатора за принципом «перестановки доданків». Повертаючись до останнього призначення, варто згадати, що відразу кілька експертів висловили припущення, що Олег Сало до 2015 року у новому кріслі не просидить. Наприклад, представник Комітету виборців України Оксана Дащаківська вважає, що до президентських виборів губернатор Львівщини зміниться щонайменше ще раз. А завдання Сала вбачає не у безпосередньому впливі на виборчий процес, а в контролі за фінансовими потоками, аби на вибори у влади вистачало фінансів.
Мабуть, у цьому призначенні «міліцейського» Сала на місце «прокурорського» Шемчука не обійшлося без відголоску загального суперництва двох відомств. Але ж можна було у великому кадровому резерві МВС знайти когось, хто був би пов’язаний з Львівщиною не лише позначкою «місце народження»? Бо Сала сприймають тут як плювок в обличчя громаді не через те, що він міліціонер, а завдяки особистим заслугам. Важко знайти більш дражливі варіанти. Хіба що замість відправлення до в’язниці у Львівську ОДА відкомандирували б одесита Ігоря Маркова. Та й то не факт, що це викликало б реакцію на «червону ганчірку» такого масштабу, як це спостерігається у випадку з Салом. Тому дуже схоже, що мета Банкової – своєрідний експеримент над галичанами: поставити їм начальником максимально неприйнятну особу, а далі подивитися на реакцію. Якщо буде широкий негативний розголос, якщо внаслідок дій Сала виходитимуть на вулиці, якщо обласна рада спроможеться висловити йому недовіру двома третинами голосів – одна справа. А от якщо одностайності не буде, а обговорення на тему «як неправильно, що призначили Сала» обмежаться кухонними розмовами – то вже зовсім інше. І успішним досвідом такого «пілотного проекту» Львівщина зможе поділитися зі всією країною. Тобто тоді напередодні виборів будуть призначати керівниками на всіх рівнях тих, для кого мета — все, а засоби — ніщо.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
