Шидло і Дуда - пташенята Качинського
Парламентські вибори в Польщі, які пройшли 25 жовтня завершились тріумфом націонал-консервативної партії PiS ("Закон і справедливість"), яка значно випередила головних опонентів з РО ("Громандянської платформи").
Вибори до Сейму завершили двохрічний цикл виборів у Польщі, який розпочався ще в травні 2014 року виборами до Європарламенту.
Качинський-Туск
Для PiS ця перемога на парламентських виборах стала першою за 10 років. У вересні 2005 року PiS здобула більшість у парламенті, однак тоді її голова Ярослав Качинський відмовився від посади прем'єр-мінстра, оскільки побоювався, що це може знизити шанси його брата-близнюка Леха на президентських виборах, які пройшли у жовтні того ж року. Лех вибори виграв, а вже через 8 місяців Ярослав таки став прем'єром.
Довго в кріслі очільника уряду Ярославу всидіти не вдалось. У жовтні 2007 року правляча коаліція розпалась, а на дострокових виборах перемогу здобула "Громадянська платорма" (РО), лідер якої Дональд Туск зайняв пост прем'єра.
Відтоді в країні почалось протистояння по лінії "Качинські-Туск". При чьому більше з Туском конфліктував брат Ярослава Лех, що зрозуміло, враховуючи, що він був президентом, який був фактично обмежений в своїх діях, оскільки і уряд, і більшість у парламенті належили "Платформі" Туска.
Тим не менше, саме очолюваному Туском уряду поляки завдячують тому, що країна ледь чи не єдина в Європі, змогла пройти фінансову кризу без відчутних втрат. Окрім того, в "Платформі" впевнені, що за період перебування при владі Туска, авторитет Польщі в Європейському Союзі значно посилився.
Після авіакатастрофи президентського літака під Смоленськом, в якій загинув Лех Качинський, в країні були призначені дострокові президентські вибори. Ярослав пішов на них, однак поступився кандидату від "Платформи" Броніславу Коморовському.
"Платформа", очолювана Туском раз за разом перемагала консерваторів, однак з часом поляки почали втомлюватись від постійного протистояння, від якого і Туск, і Качинський лише втрачали.
Свідченням цього стали вибори в Європарламент в травні 2014 року, на яких PO i PiS хоч і отримали перемогу більшості своїх кандидатів, однак й інші партії почали набирати голоси.
Конфлікт "Качинський-Туск" пішов на спад того ж року, коли Туск був обраний головою Європейської Ради, що фактично підтвердило вплив польського прем'єра у брюсельських коридорах.
У пошуку нових облич
Після обрання Туска в євроструктури його місце посіла Ева Копач. Значно менш харизматична та впливова Ева намагалась втримати рейтинг партії в суспільстві, а в PiS вже очікували реваншу.
Тим не менше, в листопаді 2014 року на міцевих виборах "Платформа" ще втримувала позиції. Хоча загальну перемогу й здобула PiS, однак більшість місць в парламентах воєводств все ж залишилось за партіями правлячої коаліції. Тоді експерти говорили, що результат PiS міг би бути більшим, однак виборці дещо втомились безпосередньо від Качинського.
До речі, сам Ярослав тоді приводив в якості одного з аргументів ненайкращих результатів партії на виборах в Європарламент і місцевих війну в Україні, яка була фактором на політичній сцені.
Разом з тим, Качинський достатньо досвідчений політик, який зрозумів куди дме політичний вітер, і висновки були зроблені. Вже в листопаді партія висуває кандидатом в президенти молодого Анджея Дуду.
Завжди вірні
43-річний Дуда неодноразово під час своєї кампанії висловлював абсолютну підтримку Ярославу Качинському, а його загиблого брата називав своїм учителем. Зрештою, активність молодого юриста з Кракова на фоні інертності і неповоротності діючого на той момент президента Броніслава Коморовського, видалась полякам більш привабливою.
INSIDER докладно писав про перебіг президентських виборів та про те, які ризики може принести президентство Дуди.
Водночас досы в Україні якось не дуже звернули увагу на те, хто саме зробив йому кампанію. Головою передвиборчої кампанії в Дуди була Беата Шидло. Для українських спостерігачів Беата стала більш відомою вже під час парламентської кампанії, оскільки саме її PiS назвав у якості головного кандидата на крісло очільника уряду.
52-річна Шидло народилася в Освенцімі в сім'ї шахтаря, вивчала в Ягелонському універститеті етнографію, а потім здобула другу вищу освіту за фахом культурний менеджмент. Почала свою політичну кар'єру в 1998 році, коли обійняла посаду мера у міста Бреще, а 2005 року вступила в PiS. від якої була обрана в парламент.
Після трагедії під Смоленськом зайняла посаду своєї загиблої подруги та колеги в парламентському комітеті з питань фінансової політики, а згодом стала заступницею голови партії.
Беату називають "правою рукою" Качинського, а вона сама завжди підкреслює свою відданість лідеру партії. Опоненти навіть інколи її називають "Качинський у спідниці". Вона не ображається. Власне, після президентської кампанії вона заявила, що своєю перемогою Дуда має завдячувати "політичному генію Качинського".
Тоді ж вона прогнозувала, що після парламентських виборів саме Качинський стане прем'єр-міністром, однак він сам вирішив інакше. На передову політичної боротьби він відправив Шидло.
Качинський і Шидло святкують перемогу
Лідер "Платформи" Ева Копач пробувала опонувати саме Качинському, однак в PiS вирішили відправити на дебати саме Шидло, і як показав час не прогадали. На теледебатах Шидло, яка має образ "захисниці простих людей", разюче відрізнялась від дещо "зарозумілої" Копач. Шидло робила акцент на соціальну політику, всіляко уникаючи питань про зовнішню. Приблизно таку саму її поведінку прогнозують на посаді очільниці уряду.
"Начальник" Качинський
Абсолютна відданість, яку декларують вже діючий президент Дуда та майбутній прем'єр Шидло Качинському, вказують, що більшість справді важливих рішень будуть проходити повз кабінет очільника PiS, який буде спостерігати за діями своїх "пташенят" зі сторони. За влучним висловом екс-президента Польщі Александра Квасневського, віднині Качинський буде таким собі "начальником Польщі" на кшталт державного діяча Польщі початку ХХ ст. Юзефа Пілсудського.
Головне завдання Качинський і не приховує. Він хоче перш за все скористатись перемогою партії на виборах, для того щоб сформувати конституційну більшість, яка розширить повноваження президента, послабить незалежність судової гілки влади та посилить роль церкви в житті країни.
Відразу після оголошення результатів багато польских експертів почали бити на сполох, очікуючи режим "закручування гайок". Качинський не приховує, що йому імпонує стиль управління державою угорським прем'єром Віктором Орбаном, якого неодноразово звинувачували в націоналістичному авторитаризмі.
Вогонь і вода для України
В дуеті "Шидло-Дуда" чітко окреслені ролі, які будуть обмежуватись повноваженнями. Президент Дуда буде говорити про зовнішню політику, Шидло - про внутрішню. Для України з них двох більш принятною для розмови є якраз Шидло, оскільки раніше ніколи не була помічена в антиукраїнській риториці.
Проте мати справу доведеться все ж з Дудою, який буквально за декілька місяців правління вказав головні акценти зовнішньої політики. Вже перші кроки показали, що Дуда й справді дуже захоплений проектом "Міжмор'я" (в чому, до речі, його позиція збігається з Качинським).
За першопочатковим задумом вже згаданого Пілсудського, "Міжмор’я" мало б стати конфедеративною державою, до якої ввійшли б Польща, Україна, Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Угорщина, Румунія, а також тодішні Югославія та Чехословаччина.
Першу свою поїздку Дуда здійснив до Естонії, а згодом зробив ще декілька заяв, які свідчать, що модернізовану під нові реалії ідею на початковому етапі планується розповсюджувати по поясу з вищезгаданих країн, але членів ЄС.
Разом з тим, ще під час передвиборчої кампанії Дуда достатньо різко відреагував на шанування бійців УПА Верховною Радою, в чому його згодом підтримав і Качинський. Більше того, деякі з партійців навіть закликали заморозити стосунки з Україною, доки вона не погодиться сприймати історію так, як її бачать у Варшаві.
Тим не менше, і у Дуди, і тим більше у Качинського є абсолютне несприйняття Кремля. Наразі мова йде не тільки про сповідування обома так званої ягеллонської ідеї, яка передбачає жорстке протистояння з Москвою, але й особистісний фактор пов'язаний з трагедію під Смоленськом, розслідування якої є справою честі для PiS.
В європейському ж контексті Качинський є прихильником посилення ролі Польщі в Європі на противагу Німеччині. Саме з цим пов'язують заяви польських політиків щодо необхідності участі в "нормандському процесі" по врегулюванню конфлікту на Донбасі.
Проте співрозмовники в українських дипломатичних колах розповідають, що у Варшави поцікавились, що саме дасть участь Польщі в процесі. Однак на це запитання прийнятної відповіді у Варшави поки немає.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
