Російські боти стають активнішими з наближенням виборів – дослідження
Естонські дослідники російської дезінформації попереджають, що боротися з нею стає дедалі складніше, що вона залишається впливовою, попри намагання обмежити її вплив, способи впливу на суспільство стають дедалі винахідливішими. За даними видання Postimees, російські дезінформатори стають активнішими напередодні виборів, а виявити їх у соціальних мережах, особливо тих, що базуються в Росії і залишаються популярними у країнах Балтії, стає складніше.
Напередодні Різдва, наприкінці минулого року в російській соціальній мережі «Вконтакте» в групі під назвою «Ми – народ Нарви» з’явилося повідомлення про нібито напад, від якого постраждав протестувальник проти пакту міграції ООН у Таллінні. На фото, що супроводжували повідомлення, можна було побачити, як молодик із синьо-чорно-білим прапором на плечі б’є людину в куртці з капюшоном, а поруч лежать розірвані плакати з гаслами «ЄС=СРСР», «Стоп пакт нападу ООН», та «ESTexitEU».
Як з’ясувала команда Propastop, естонського блогу, що займається відстеженням та боротьбою з дезінформацією, це був черговий фейк. Про інцидент не було жодних повідомлень в офіційних джерелах, дані на фотографіях не давали можливості встановити особу «постраждалого», та і снігу в той день, коли інцидент нібито відбувся, у Таллінні не було.
Як пише кореспондент сайту Postimees Хольгер Роонемаа, боротьба з міграцією, вихід з ЄС, порівняння ЄС із Радянським Союзом та естонської влади з нацистами – залишаються улюбленими темами російських пропагандистів. Поширюють їх вони не лише через російські соціальні мережі, але і через групи в мережі Facebook, середи них наприклад, Estoners, створена зовсім нещодавно, 3 жовтня минулого року.
Група, що набрала вже близько тисячі прихильників, публікує в основному карикатури на президента Естонії Керсті Кальюлайд, статті про засилля нацистів та мігрантів у Європейському союзі й передруковує повідомлення з російського пропагандистського сайту «Спутник». Політичний контент дещо перемішаний із привітаннями зі святами, гумористичними картинками та фотографіями природи.
А найцікавіше, що виявили борці з пропагандою, що жоден із восьми адміністраторів групи, не існував у мережі Facebook чотири місяці тому. Нині ж їхні профілі виглядають так, як у звичайних користувачів – жодних ознак, що це виробництво «ботоферми», як бувало раніше – в них є друзі, особисті фотографії, дані про освіту і вподобання, чого у звичайних російських ботів не було. І це стурбувало естонських дослідників – дезінформацію стає складніше виявляти, з нею стає важче боротися в країні, яка входить у виборчий період.
Випадок Естонії підтверджує і висновки, яких дійшли дослідники із Сенату США. У дослідженні, що його опублікувала газета The New York Timesнаприкінці року, російські спроби впливати на виборчий процес через дезінформацію тривають, вони стають більш поширеними і агресивними.
Згідно з висновками одного з досліджень, зроблених на замовлення Конгресу США, «Росія спроможна успішно маскуватися під низку американських медійних організацій, створюючи і керуючи підставними особами і розвиваючи громади до сотень тисяч людей, будуючи вплив протягом багатьох років і використовуючи його для маніпулювання та зловживання наявними політичними і суспільними поділами».
Дослідження стверджує, що хоча Росія є не єдиною геополітичною потугою, яка вдається до таких дій, вона, напевно, є одним із найбільш впливових та успішних противників у сучасній інформаційній війні. При чому ця війна дорого не коштує, і Росія, яка має набагато менші економічні можливості, може мати «дешевший» вплив, завдяки маніпуляціям у соціальних мережах. Згідно з дослідженнями американської мережі Twitter, фейкові повідомлення поширюються мережею у шість разів швидше, ніж правдиві.
Європейські дослідники з агентства з боротьби з російською пропагандою «EU vs Disinfo» кажуть, що російські тролі продовжували процвітати у 2018-му і готуються до плідного 2019 року. Вони попереджають, що головною темою і головним об’єктом інформаційних маніпуляцій залишається Україна, події на сході, де йде війна та Крим.
#Ukraine tops the @EUvsDisinfo#Russia'n disinformation with 461 references among a total of 1,000 disinformation cases reported in the course of 2018.
Read more: https://t.co/u5JkO5xJkp #StopFake pic.twitter.com/gVqkwKhqWD
Зі здивуванням для себе дослідники з’ясували, що улюбленими темами дезінформаторів, крім вже традиційних, таких як інструктори НАТО в Україні, українські «карателі» на сході, збиття МН17 українською ракетою та інші, була тема щеплення. Коли йшлося про вакцинації, 93% повідомлень проти щеплень походили з фейкових акаунтів.
Дослідники говорять, що це вже загальновизнано, що проблема існує і нині багато робиться, щоб протистояти російській пропаганді, але Захід продовжує відставати у цих перегонах. Навіть якщо з ними вже почали боротися, перевірити, наприклад всі 70 мільйонів акаунтів, які Twitter підозрює у поширенні дезінформації, буде не просто і на це піде час.
Повертаючись до Естонії, автор статті в Postimees Хольгер Роонемаа говорить, що важко сказати, скільки ботів та тролів нині існує в естонських соціальних мережах, але напередодні виборів у парламент країни та у Європейський парламент, їх точно не стане менше.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
