Критик Путіна та України: "темна конячка" президентських виборів у Польщі
Минулого тижня спікер Сейму Ельжбета Вітек оголосила, що 10 травня громадяни Польщі підуть на виборчі дільниці.
Вибори президента закривають виборчий сезон в країні. Він почався восени 2018 року, коли в Польщі проходили місцеві вибори. Після них поляки обирали своїх представників до Європарламенту, а згодом – депутатів Сейму і Сенату.
Для опозиції ці президентські вибори – останній шанс позбавити правлячу партію "Право і справедливість" (ПіС) монополії на владу. Перемога чинного президента Анджея Дуди дасть можливість ПіС продовжувати відносно (враховуючи відсутність більшості в Сенаті) стабільне, консенсуальне керування державою.
Натомість поразка чинного президента послабить нинішній уряд і, можливо, принесе негаразди в ряди партії влади.
При цьому високі рейтинги Анджея Дуди не дають йому гарантій переобрання на другий термін. Зокрема, він стикнувся з новою проблемою – загостренням конкуренції на правому фланзі.
Вибори з одним лідером
Попри кілька скандалів, що призвели до погіршення відносин чинного президента Дуди з правлячою партією, в ПіС всерйоз не розглядали можливість заміни його кандидатури на виборах 2020 року.
І хоча ще рік тому в ЗМІ розмірковували про можливість висунення партією влади іншого кандидата, жодних факторів, які свідчили на користь такого сценарію, так і не виникло.
Кандидатом від найбільшої опозиційної партії "Громадянська платформа" виступить ексспікер Сейму Малгожата Кідава-Блонська, а від Польської селянської партії в президенти висунеться колишній міністр праці і соціальної політики Владислав Косиняк-Камиш.
Від блоку Лівих сил в президенти балотуватиметься політик, відкритий гей Роберт Бедронь, проєкту якого пророкували зліт на парламентських виборах.
Кандидатом у президенти від ультраправої популістської партії "Конфедерація" стане політик з помірними консервативними поглядами Кшиштоф Босак.
Ще одним учасником президентських перегонів є кандидат, який позиціонує себе як людину "не зі світу політики" – шоумен Шимон Головня. Сьогодні опитування дають йому підтримку близько 10% виборців. Таким чином, він є третім за популярністю політиком, який претендує на посаду президента.
У рейтингу Головні безумовно важливим є елемент свіжості (нового обличчя), однак без належного підходу до виборчої кампанії і чіткої стратегії його проєкт почне здуватися на тлі активності досвідчених політиків.
Чинного президента Польщі готові підтримати близько 40% виборців.
Більш того, жодних чинників, які могли б якось зіпсувати рейтинги Дуди, на сьогодні немає.
Наприклад, судова реформа, проведена "Правом і справедливістю", яка викликає критику міжнародної спільноти, є надто складною темою для переважної маси населення, а тому її загроза для рейтингів поки що не настільки очевидна.
Згідно з опитуваннями, основним опонентом Дуди буде Малгожата Кідава-Блонська, яка перебуває на відносно безпечній відстані від чинного президента – її підтримують 21-24% респондентів.
Але варто взяти до уваги, що активна фаза виборчої кампанії ще не почалася, а за наявності дієвої стратегії у опозиції все ще може змінитися.
Ймовірно, що під час виборчої кампанії опозиція спробує прив'язати ці вибори до ширшого контексту – легітимізації влади ПіС.
В голови виборців намагатимуться вкладати думку, що, голосуючи за Дуду або за кандидата від опозиції, він приймає рішення про сприйняття чи несприйняття нинішньої влади загалом. А як показали торішні парламентські вибори, зараз ПіС почувається більш ніж впевнено.
Альтернатива на правому фланзі
У такій ситуації, на думку частини польських політичних аналітиків, все ж причиною для тривоги у Анджея Дуди може стати кандидат від ультраправої "Конфедерації" Кшиштоф Босак.
При цьому, на відміну від своїх однопартійців, яких характеризують в основному як популістів, Босак має помірні праві, консервативні погляди, і тому виникає припущення, що він зуміє нагадати виборцю "молодшу версію" чинного президента.
На користь цієї думки слід додати, що Босак може зробити ставку в кампанії на наявність альтернативи на правому фланзі, якої раніше практично не було.
Вибір Босака як кандидата в президенти від "Конфедерації" негативно сприйняв і розкритикував один із лідерів партії Януш Корвін-Мікке, який відомий своїми неоднозначними заявами, в тому числі пропутінськими й антиукраїнськими. На його думку, партії слід було висунути в президенти Гжегожа Брауна, який також славиться досить одіозними заявами.
Ці внутрішньопартійні суперечності свідчать про те, що в "Конфедерації" утворилося як мінімум два протилежних табори. І один з них бачить необхідність рухатися "далі", тобто знижувати рівень радикальності заяв та ідей з метою розширити коло симпатиків і вийти на більш масового виборця.
Саме прихильники такої стратегії розвитку і обрали Босака за кандидата.
Ця стратегія "Конфедерації", ймовірно, працює на перспективу, адже в короткі терміни очищення настільки запущеної партійної репутації видається дуже складним завданням.
Щоб притягнути до себе виборців, "Конфедерації" треба довести, що вона більше не є проросійською партією.
З цією метою Босак не так давно розкритикував промову Путіна в Ізраїлі, заявивши, що Польща опинилася всередині дезінформаційної кампанії і дипломатичної війни, розпочатої Росією. Це суттєва корекція курсу "Конфедерації" – раніше в цій партії більш схвально відгукувалися про політику Кремля.
Втім, одночасно заяви Босака про Україну дають зрозуміти, що він є прихильником перегляду відносин між Києвом і Варшавою, зробивши їх більш жорсткими. Такі погляди на польсько-українські відносини загалом є характерними для більшості його однопартійців.
На думку Босака, збільшення міграції з України приведе Польщу до негативних наслідків у майбутньому, а саме до "напруженості в парламенті" і конфліктів на ґрунті історичної політики. Він критикує нинішню східну політику ПіС, характеризуючи її як "банкрута".
Треба зазначити, що такий погляд на відносини з Україною і українських іммігрантів може знайти прихильників навіть серед цілком помірних виборців.
Якщо Босак і не виграє вибори, то у нього може вийти "відкусити" в першому турі кілька відсотків від рейтингу Дуди, що сьогодні є критично важливими для чинного президента. І Дуда разом з ПіС чудово усвідомлюють наявність ризиків, про що свідчить очевидне загострення риторики президента Польщі.
Останнім часом Дуда зробив кілька неоднозначних заяв про судову реформу і суддів. Наприклад, говорячи про Дисциплінарну палату Верховного суду, він заявив, що якщо серед суддів знайдуться "чорні вівці, то вони мають бути швидко еліміновані".
Ця ескалація і агресія апелюють до радикально правого виборця, який традиційно голосує за "Конфедерацію", і є реакцією на спробу конкурентів провести ребрендинг. Однак такі дії президента можуть призвести до небажаного результату і лише відштовхнути частину поміркованих виборців, яких вже буде чекати "нова" "Конфедерація".
Владислав Сердюк, Європейська правда
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
